Похоронний культ

сукупність релігійних обрядів і вірувань, що стосуються поводження з померлими і становлять складний комплекс уявлень, пов’язанних з наданням надприродних властивостей мерцю, вірою в душу померлого, ідеєю про потойбічний світ. Для П.к. характерна історично сформована поховальна практика, яка може бути відмінною як для різних етнічних груп, так і для окремого етносу в залежності від віку, статі, соціального стану покійного, причини смерті (старість, хвороба, самогубство, загибель в бою). П.к. визначається різноманітністю форм поховань, що передбачають знищення трупа (кремація, поховання в землі чи печері, повітряне чи водяне поховання, розтин, канібалізм) або часткове його збереження (бальзамування, висушування, заливання гарячим воском, збереження черепів), причиною яких є бажання зберегти труп чи позбутися його. Структурними елементами П.к. є похоронна відправа, поминальні звичаї чи обряди, траур і пов’язані з ним заборони. П.к. ввійшов органічною частиною до різних релігійних систем. Бучма Олег