Душа

1) У найдавніших віруваннях таємнича “чуттєво-надчуттєва” істота, що уявлялася носієм життя та деяких важливих станів людського тіла (Див. Анімізм). В подальшому віра в душу пов’язується з уявленнями про безплотних, духовних сутностей, які протипоставляються тілесному й видаються такими, що визначають не лише життєві стани, а й здібності людини, можуть перевтілюватися й оживляти предмети (Див. Демонізм). Найближчою причиною цих вірувань була необізнаність людини з психо-фізіологічними функціями свого тіла. 2) У старій психології та буденній свідомості – внутрішний світ людини, її переживання, риси особистості тощо. Лобовик Борис