(від лат. dualis – подвійний) – 1) філос. вчення про наявність і рівноцінність двох первоначал світу – духа і матерії. Різновидами онтологічного і гносеологічного Д. позначена творчість Х.Вольфа, Р.Декарта, Д.Локка, Д.Юма, І.Канта. 2) В релігійній свідомості – протипоставлення надприродного і чуттєво сприйманого, божественного і тварного. У християнстві т.зв. апофатичне богослов’я виходить з відсутності у Бога […]
(від лат. dualis – подвійний) – протиставлення в різних реліг. вченнях світу надприродного, потойбічного, трансцендентного, невидимого природним, натуральним, видимим, чуттєвосприйманим об’єктам, процесам і явищам. До невидимого світу богословське вчення відносить різних безплотних духів – ангелів, серафимів, херувимів, а також самого Бога, коли він розглядається як духовна першосутність. Видимий світ – це оселя тварин та людей, […]