(від грецьк. theos – бог, kratos – влада) – форма правління, за якої вся повнота влади в державі належить главі церкви і духовенству. Т., що, як правило, обгрунтовувалася волею Бога, була характерною для рабовласницького і феодального суспільства. Приклади Т.: жрецька в Іудеї в 5-1ст. до н.е., халіфати Омеядів та Аббасидів, Папська область в Італії. Мікродержавою теократичного типу є й сучасний Ватикан, де папа римський має необмежену політичну і духовну владу. Філоненко Микола
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
No Comment
You can post first response comment.