(від грецьк. theos – бог. goneia – народження) – сукупність міфів про походження і родовід богів. Термін відносять до міфології старод. греків, де вона одночасно є і космогонією. Першою відомою спробою дати систематизований опис древньогрецьких божеств була епічна поема Гесіода (8-7ст. до н.е.) “Теогонія”, в якій виникнення космосу зображено в наївноуособлювальній формі: спочатку існував тільки […]
(від грецьк. theos – бог, dike – справедливість, право; букв. боговиправдання) – релігійно-філософське вчення, яке ставить метою довести, що наявність у світі зла не суперечить уявленню про бога як втілення абсолютного добра. Поняття Т. було введене німецьким філософом Лейбніцем у кн. “Теодіцея” (1710). Світ, за Лейбніцем, є “досконале творіння”, бо створений досконалим богом, а зло […]
(від грецьк. theos – бог, kratos – влада) – форма правління, за якої вся повнота влади в державі належить главі церкви і духовенству. Т., що, як правило, обгрунтовувалася волею Бога, була характерною для рабовласницького і феодального суспільства. Приклади Т.: жрецька в Іудеї в 5-1ст. до н.е., халіфати Омеядів та Аббасидів, Папська область в Італії. Мікродержавою […]
напрям у секулярній теології, що виник в срд. 20ст., її засновник – Д.Бонхоффер. Головною є ідея “смерті Бога”, яка виражає той факт, що нині для більшості людей Бог просто не існує. Концепція Т.м.Б. обстоює неможливість пізнання нездоланних внутрішніх суперечностей, які виникають при намаганні поєднати твердження про надраціональний, недоступний людському пізнанню характер “Одкровення” і спробу раціонально […]
напрям у секулярній теології, що виник в срд. 20ст., її засновник – Д.Бонхоффер. Головною є ідея “смерті Бога”, яка виражає той факт, що нині для більшості людей Бог просто не існує. Концепція Т.м.Б. обстоює неможливість пізнання нездоланних внутрішніх суперечностей, які виникають при намаганні поєднати твердження про надраціональний, недоступний людському пізнанню характер “Одкровення” і спробу раціонально […]
богословська частина вчення Сан Мьон Муна, яка створена на основі синтетичного зняття здобутків як західної, так і східної думки і культури, і включає такі положення: Бог — творець всього існуючого. Він Єдиний, Абсолютний, Вічний; Ісус — Месія і єдинородний Син Божий, єдиний з Богом в серці, але існує окремо від нього; діяльність Бога на теренах […]
одна з течій протестант. теології, що склалася в 20-30-х рр. 20 ст. за ініціативою німецького теолога К.Барта (1886-1968), який висловився за оновлення первісної реформатор. теології в дусі ортодоксального вчення Лютера і Кальвіна, проти будь-якого раціональн. обгрунтування реліг. віри. Т.д. відобразила реакцію ділових кіл на соціальний оптимізм і радикальний модернізм лібер. теології. Теоретич. основою Т.д. є […]
одна з соціальних концепцій у сучасному католицизмі, що набула поширення в кінці 60-х рр. 20ст. в країнах Латинської Америки (Перу, Нікарагуа, Бразилія та ін.). Під “звільненням” розумілися ліквідація колоніального гніту, експлуатації, боротьба за інтереси бідних. Т.з. знайшла широкий відгук серед віруючих трудящих країн Латинської Америки. Її поборники формулювали свою програму в дусі радикальної інтерпретації Біблії […]
(грецьк. Teos – Бог, logos – вчення; вчення про Бога, богослов’я) – система обгрунтування реліг., зокрема християнського, вчення про Бога, його якості, ознаки, властивості; комплекс доказів істинності догматики, релігійної моралі, правил і норм життя віруючих та духовенства. Витоками Т.к. були ідеї Августина, який узагальнив патристичну Т. 2-4 ст. В епоху середньовіччя актуальними проблемами Т.К. були […]
теолог. концепція протестант., висунута нім. – америк, теологом і філософом П.Тілліхом. Т.к. пропонує розглядати культуру як самореалізацію Бога в світовій історії через людську творчість,а релігію – як її субстанцію. Втрата цієї субстанції вважається втратою культурою свого смислу. В Т.к. виявляється основна суперечність феноменологічно-антропологічного підходу в тлумаченні релігії: віра, пов’язана з секулярною культурою, постійно балансує на […]
напрям у сучас. протестант. (Х.Плеснер) і католицизмі (В.Панненберг), що виник у 60-х рр. 20ст. і розглядає сукупність життєво важливих проблем, від вирішення яких залежить подальша доля людства. Серед них – збереження миру на землі, охорона навколишнього середовища, мирне освоєння космосу та багатств Світового океану. В теологічних питаннях представники Т.м. розвивають “біполярну” концепцію Бога, який через […]
одна з концепцій у суч. протестант., склалася в 60-х -70-х рр. 20ст. і має своїм осн. завданням усунути суперечності між вірою в Бога і наявністю зла на землі. Християнська надія – це не стільки пасивне сприйняття майбутнього, а діядльність, спрямована на оновлення суспільства, життя на основі євангельських принципів і ідеалів. Соціальний зміст Т.н. полягає в […]
різновид протест. філос. теології. Виникли в срд. 20 ст. Її засновник – англ. математик, логік, філософ А. Уайтхед (1861-1947). Т.п. тлумачить дійсність як процес, де світ і Бог є взаємозалежними “біполярними” величинами. Бог є вічним джерелом усього сущого, іманентним самого себе, як трансцендентний абсолют творить себе і світ так його вищою цінністю. Канцелярія “біполярності” Бога […]
течія в західній соціальній теології, ідеї якої поширилися в 60-х рр. 20ст. в ряді країн Європи і Латинської Америки. Ідеологи Т.р. намагалися дати христ. обгрунтування правомірності участі віруючих у революц. боротьбі на боці лівих сил. За визначенням німецького теолога Ю.Мольтмана, автора книги “Теологія надії” (1964), це “теологія християн, які страждають і борються”. Будь-який суспільний устрій […]
напрям у теології суч. католицизму, згідно з яким світ створив Бог і весь час його розвиває, усі сфери суспільного буття перебувають у стані постійної гуманізації, суб’єктом якої є людина як співпрацівник Бога. Т.р. необхідною умовою розвитку вважає науковий і технічний прогрес, а головною його складовою – духовний прогрес людства. Любчик Володимир
концепції появи і становлення релігії як духовного явища, які склалися в др. пол. 19-20 ст. Теоретики шкіл прагнули з’ясувати процес виникнення релігійних уявлень на основі здобутків певної сфери наук. знання, використання до аналізу релігійного феномену порівняльного, історичного, лінгвістичного та ін. методів пізнання. Представники міфологічної школи (брати Грімм, М.Мюллер, О.Афанас’єв, О.Потебня та ін.) виводили реліг. вірування […]