одна з соціальних концепцій у сучасному католицизмі, що набула поширення в кінці 60-х рр. 20ст. в країнах Латинської Америки (Перу, Нікарагуа, Бразилія та ін.). Під “звільненням” розумілися ліквідація колоніального гніту, експлуатації, боротьба за інтереси бідних. Т.з. знайшла широкий відгук серед віруючих трудящих країн Латинської Америки. Її поборники формулювали свою програму в дусі радикальної інтерпретації Біблії та христ. еклезіології. Так, місія церкви вважається не тільки “духовно-спасительною”, але й “політико-соціальною”, Христос -революціонером, гріх – не лише станом душі, але й суспільним злом. У 1964 Ватикан засудив Т.з. за участь у політиці. Водночас “звільнення” означає “звільнення від гріха” як кінцевої причини злиднів і несправедливості. Боротьба за звільнення і сама революція, з цієї точки зору, – необхідна передумова здійснення заповіді христ. любові, але вони недостатні для “спіритуального звільнення”, подолання гріха внутрішнього, що досягається лише з допомогою церкви. В підсумку звільнитися від гріха – значить довіритися Богу, а “царство боже” залишається його дарунком, воно нетотожнє ніякому соціальному ладу. Філоненко Микола
No Comment
You can post first response comment.