(1804-1872) – німецький філософ і релігієзнавець, зробив істотний внесок в дослідження релігії. За Ф., витоки релігії слід шукати в природі людини та в умовах її буття. Виходячи із засад антропологічного матеріалізму, релігію уявляв як факт свідомості, породжений суспільним та індивідуальним буттям особи. Підкреслював значення емоцій у виникненні вірувань, вказував на почуття залежності людини від стихійних сил навколишнього середовища, як вирішальний чинник виникнення й функціонування ідей про надприродне. Висвітлив питання про гносеологічні корені релігії як відображення людиною свого відчуження від власної сутності і створення її фантастичного образу. Антропологічний підхід Ф. виявив і в критиці релігійної моралі, що привело його до визнання альтернативою всіх релігій релігію любові людини до людини як вищого морального принципу. Його праці: “Сутність християнства” (1841), “Лекції про сутність релігії” (1849) та ін.; є чимало перекладів укр. мовою. Танчер Володимир
No Comment
You can post first response comment.