Франко Іван Якович

(1856-1916) – епохальний україн. письменник, вчений, громадський діяч. В оцінці ставлення Ф. до релігії не існує однозначності. Вчений не вірив в особистого Бога. Ідею Бога вважав продуктом людської духовності, а біблійні оповіді як відображення певного рівня розвитку уявлень людини. Релігію Ф. розглядав не лише як віру в якісь “надземні вищі істоти, обдаровані вищою силою”, не […]

Францисканці

члени катол. монашого ордену, заснованого Франциском Ассизьким (1182-1226) в Італії в 1207-1209рр. Син багатих родичів Ф.Ассизький після тяжкої хвороби став на шлях аскетизму проповіді бідності, відмови від власності. Засноване ним братство, назване Орденом менших братів, сприйняло його ідеї. Ф. жили не в монастирях, а серед мирян, займалися благодійністю. З часом орден став широко використовуватися рим. […]

Фрейд Зігмунд

(1856-1939) – австр. лікар і психолог, засновник психоаналізу і відповідного напряму в релігієзнавстві. Виходив з існування в людини особливої психічної енергії, в якій головують сексуальні потяги (лібідо), гальмування і незадоволення яких викликає неврози й помилки у поведінці. Це накладає відбиток, вважав Ф., на всю духовну і практичну діяльність людини, визначає зміст і розвиток культури й […]

Фрейдизм

загальне вчення З.Фрейда і сукупність напрямів та шкіл, що склалися на його основі. Сформувався на основі розроблених австр. психіатром і невропатологом Зігмундом Фрейдом теорії та методу психоаналізу, застосованих для лікування псих. захворювань. Однак з”явившись як своєрідний рецепт лікування псих. збочень, Ф. в подальшому перетворюється в метатеорію і методологію, що претендували на розв”язання основоположних проблем не […]

Фрейзер Джеймс Джордж

(1854-1941) – англ. етнограф, історик і релігієзнавець. Застосував порівняльний метод для вивчення релігії. Розвиток духовності Ф. розглядав як процес із трьох стадій: магії, релігії й науки. Вважав, що первісна релігія виникає з магії, яка була першим кроком опанування природою, але успіху людині не дала й людина звернулася до релігії, культові дії якої склалися з магічних […]

Фромм Еріх

(1900-1980) – нім. філософ, психолог та соціолог. Один із провідних теоретиків неофрейдизму, засновник гуманістичного психоаналізу. До останнього Ф. прийшов через ортодоксальний фрейдизм і захоплення Марксом. Під впливом Маркса здійснює соціологізацію психоаналізу, зосередивши увагу на соц. детермінантах людської психіки. Прикметно, що витоками запропонованих Ф. концепції гуманіст. психоаналізу і грунтовної критики сучасної хворої цивілізації слугували не лише […]