(араб. – спадкоємець, намісник) – духовний і світський глава теократичної мусульм. держави (халіфату). У ранньому ісламі, а потім і в сунітів голова мусульм. громади, який , вважалося, в деяких функціях заміняв померлого пророка Мухаммеда. Х. мали бути благочестивими людьми, що обирались громадою для того, щоб регулювати її життя згідно шаріату, слідкувати за виконанням настанов, заповіданих Аллахом. З 10 ст. Х. перетворилися на мусульм. первосвящеників. Лубський Володимир
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
No Comment
You can post first response comment.