(від грецьк. laura, досл. – “прохід”) – назва великих і найбільш впливових православних чоловічих монастирів, підпорядкованих у своїй діяльності вищій церковній владі. Безпосереднє керівництво Л. здійснюють намісники в сані архимандритів. У царській Росії Л. була охоронцем церковних і державних устоїв бурж.-поміщицької влади і самодержавства. До 18 ст. Л. підпорядковувалася патріарху, з 1721 – Синоду. Л. користувалася особливими правами, кількість ченців в ній не обмежувалася. В царській Росії Л. називалися 4 монастирі: Києво-Печерська (з 1182) в Києві, Троїце-Сергієва (з 1744) в Загорську, Олександро-Невська (з 1797) в Санкт-Петербурзі, Почаївська (з 1833) на Тернопіллі. Филипович Людмила
No Comment
You can post first response comment.