Любов до ближнього

християнська заповідь, пов’язана з утвердженням в житті зразків християнського людинолюбства. Християнство пропонує два варианти відповіді на питання: хто є ближнім? В одному випадку ближні – це родичі, одновірці. В іншому – всі без винятку люди, бо Бог для всіх один і всі беруть свій початок від однієї людини. Саме тому над заповіддю Л. до б. […]

Людина

природна і суспільна істота, яка є продуктом розвитку матеріального світу і, водночас, суб’єктом історичної творчості та культури. Специфічні атрибути Л. – її практично-перетворювальна діяльність, суспільні відносини і свідомість як система вироблених знань, закріплених у мові. Вирішальним кроком у розвитку Л. як особистості стало виділення індивіда із жорстко регламентованих зв’язків родової общини – передумова вибору певних […]

Людина і світ

щомісячний релігізнавчий журнал. Почав виходити на базі товариства “Знання” України з жовтня 1960 під назвою “Войовничий атеїст”. Змінив назву в 1965. За радянського часу журнал мав переважно атеїстичну зорієнтованість. З вересня 1990 в житті “Л.і с.” відбулися значні зміни, журнал став релігієзнавчим. Змістовною основою його стали загальнолюдські цінності, гуманізм. Колодний Анатолій.

Лютер Мартін

(1483-1546) – ідеолог бюргерської Реформації в Німеччині, один із засновників лютеранства. Колишній чернець, доктор теології, натхненник реформи середньовічної церкви. В 1517 опублікував (у Віттенберзі) 95 тез, спрямованих проти практики індульгенцій, претензій кліру на посередницьку роль між людиною і Богом. Після офіційного розриву з церквою – центральна фігура антицерковної опозиції в Селянській війні. В серії праць […]

Лютеранство

один з напрямів раннього протестантизму. Виникло внаслідок реформаційних рухів у Європі в 16 ст. Основні принципи віровчення Л. сформульовані М.Лютером і його сподвижниками та викладені в Аугсбургському сповіданні в 1530. Людину спасає, за Лютером, лише її особиста віра в Бога. В земному житті, а не у втечі від світу, вона повинна шукати шлях до спасіння. […]

Люцифер

диявол або сатана (від староєвр. сатан, досл. – протидіючий) – за вченням ряду релігій – злий дух або глава злих духів, які є винуватцями зла у світі, штовхають людей до гріха, володарюють у пеклі. Віра в Л. має історич. джерела, витоки яких сягають первісно-общинних уявлень про поділ духів на добрих та злих. З виникненням монотеїстичних […]