(1857-1939) – франц. соціолог, етнолог і релігієзнавець, послідовник Е.Дюркгейма. Розвинув оригінальну концепцію духовності первісної людини як комплексу мислення, що мало колективний характер і формувалося первісним соціальним середовищем. Головними елементами цього комплексу вважав мову, мораль і релігію. Релігія, на думку Л.-Б., виникла внаслідок існування у первісних людей дологічного мислення, яке глибоко відмінне від мислення сучасних людей тим, що воно підлягало закону партиципації (співпричетності), живилося містикою та афективними уявленнями про надприродне як цілком реальне. Саме це зумовило створення “колективних уявлень”, які не вкладаються в звичайну схему сучасного логічного мислення. Уявлення Л.-Б. про релігію як продукт дологічного мислення суперечили реалістичному поясненню самого релігійного процесу, історії релігії в цілому. В подальшій науковій діяльності Л.-Б. відмовився від концепції дологічного періоду в історії людського мислення. Його праці: “Мислительні функції в первісих суспільствах” (1922), “Первісне мислення” (1935) та ін. Танчер Володимир
No Comment
You can post first response comment.