Відродження епоха
епоха в історії італійської і європейської культури 14-16 ст., яка ознаменувала перехід від середньовіччя до Нового часу. Справила значний вплив на еволюцію релігійної свідомості і розвиток вільнодумства. На противагу середньовічн. теотентризму гуманістичні ідеї В.е. пронизані атропоцентризмом, зорієнтованим на земне призначення людини як вищого творіння божого, спроможного морально вдосконалюватися без впливу божої благодаті. Гуманістичний світогляд В.е. […]
Read More...
Відспівування
церковний обряд, який здійснюється над покійником за його заповітом або ж з ініціативи родичів чи одновірців.БоВ
Read More...
Відьма
(від старослов. въдъти, въмь – “знати”, пізніше – “бачити”, а також въдь – “знання, чари, чаклування”) – жінка, яка знає різні способи впливу на надприродні сили, вміє передбачити майбутнє, лікувати зіллям, замовляннями. Негативного значення надали В. християнські уявлення про жінку як джерело гріха, а також боротьба з язичництвом, єресями тощо. Чол.р. – відьмак. В середині […]
Read More...
Війни релігійні
зумовлені реліг. вимогами збройні зіткнення між державами, етнічними групами, станами, класами. Мету В.р. мають різну: насадити якесь віровчення, одержати певні реліг. свободи, утвердити “чистоту” принципів тієї чи іншої релігії, захистити “стару” віру, спасти єдиновірців, звільнити “святині” своєї релігії, захистити певні реліг. інститути тощо. Всяка В.р. оголошувалася “священною війною”. Проте часто реліг. мотив таких воєн приховував […]
Read More...
Вікарій
(від. лат. vicarius – заступник, намісник) – замісник духовної особи. У католицькій церкві В. Ісуса Христа вважається папа римський. В протестантизмі часто зустрічається як помічник священика. Є також у православних єпархіях, монастирях і великих парафіях, В. можуть мати сан єпископа і архієпископа. Філоненко Микола
Read More...
Вікентійки
жіноче монаше згромадження, засноване 1633 св.Вікентієм де Пауль і св.Людвікою де Маріллак у Парижі. Сестри поєднують споглядання з апостольською діяльністю, молитовне життя – із працею для хворих, бідних, осиротілих, покинутих, голодних і самотніх. Щороку відновлюють монаші обітниці: бідності, доброчесності та послушенства. Носять монаший одяг темно- синього кольору. Девіз згромадження: “Caritas Christi urget nos” – “Любов […]
Read More...
Вільні дослідники Святого Письма
реліг. напрям, започаткований “Дослідниками Біблії” в 19 ст. у США. Заперечують вчення про Трійцю, Христа вважають першим створінням Бога. На їх думку, людська душа смертна до воскресіння в час настання царства Божого. В Галичині поширились на поч. 20 ст. За радянської влади громади В.д.С.П. діяли нелегально. Зареєстровані в 1993, поширені у Львів. обл., Ів.-Франківську, Луцьку, […]
Read More...
Вільнодумство
ідейна течія в духовному житті суспільства. В. визнає право людини на свободу мислення, критичне ставлення до існуючих порядків і поглядів. Термін В. з”явився у боротьбі з релігійною нетерпимістю, догматизмом і авториритаризмом релігії, тобто як антирелігійна течія суспільної думки. Вперше його вжив англ. деїст А.Коллінз (1676-1729), який вважав, що найкращий шлях до істини знаходиться у вільнодумстві. […]
Read More...
Вільнодумство народне
основане на практиці повсякденного життя, наївно-реалістич. сприйнятті світу ставлення народних мас до релігії. Свідчення про В.н. дає не лише усна народна творчість, а й рукописні твори народного вільнодумства, графіті, тобто надписи і малюнки на стінах культових будівель. Особливістю В.н. є те, що в ньому антиклерикалізм, індиферентизм і скептицизм щодо релігії виступає не як світоглядно окреслена […]
Read More...
Віппер Роберт Юрійович
(1859-1954) – російський і радянський історик, автор монографій і підручників з історії античності, середніх віків та нової історії. Особливе місце в його творчості посідають праці з історії раннього християнства. Аналізував історію раннього християнства як специфічне породження духовно-політичного розвитку греко-римського світу 4. 0Його праці: “Виникнення християнства” (1918), “Виникнення християнської літератури” (1946), “Рим і раннє християнство” (1954). […]
Read More...
Віра релігійна
невід’ємна ознака релігійної свідомості особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В.р. знайшла виразну характеристику в словах Тертуліана: “Вірю, тому що абсурдно”. Це означає, що в догмати релігії можна лише вірити, бо для розуму вони звучать абсурдно, оскільки людина, внаслідок своєї обмеженості, не може осягнути їх […]
Read More...
Віри, Надії, Любові і Софії свято
день пам’яті чотирьох римлянок, страчених, нібито, римським імператором Адріаном у 2 ст. за те, що вони прийняли християнство і відмовилися на суді зректися від своєї нової віри “без всякої боязні”. Дочки Софії, які одержали свої імена у відповідності з трьома християнськими чеснотами, зазнали страшних знущань, але вони були готові спокійно відійти у потойбічний світ. Поховавши […]
Read More...
Вірмено-григоріанська церква
одна з християнських церков. З 4 ст. – державна церква Вірменії. Християнство з’явилось у пд.-зах. областях Вірменії ще в 2 ст. За царя Тіридата ІІІ (4 ст.) християнство стає тут державною релігією. Першим каталикосом (тобто загальним єпископом) В.-г. ц. був Григорій Просвітитель (звідки й назва -“григоріанська”), який заснував її у 301. В 4 ст. В.-г. […]
Read More...
Вірмено-католицька церква
одна з вірменських християн. церков, особливістю якої є підпорядкування Апостольській столиці. Прагнення до навернення вірменських християн Риму виявлялися ще в ХІ ст. В ХІV ст. у Вірменії було засновано уніатський орден св. Григорія Просвітителя. В 1370 у Львові вірменські уніати-василіани відкрили монастир св. Анни. В цей час львівські домініканці беруть під свою юрисдикцію вірмен-уніатів. В […]
Read More...
Віросповідання
належність людини до певної релігії, церкви, певного реліг. напряму; реліг. об”єднання, що має своє віровчення, культ, орг-цію. Возняк Степан.