Янсенізм

релігійно-політична течія у Франції і Голландії в 17-18 ст.ст. Ідеологічною основою Я. була неортодоксальна доктрина його фундатора катол. теолога Корнелія Янсенія (1585-1638), яка поєднувала в собі елементи кальвінізму (визнання божого приречення, заперечення свободи волі) і вчення Августина Блаженного. Янсеністи вимагали повернення до августиніанської концепції приречення і благодаті, надавали особливого значення догмату про загальну гріховність, виступали […]

Янус

(від лат. janua – двері, ворота) – у давньо-римськ. міфології і релігії бог дверей, входів та виходів. Під його захистом кожний нібито входив у будинок або місто і виходив з них. Тому Я. мав у руці ключ, яким він закривав і відкривав двері. Його зображення, які вивішувалися біля дверей і в проходах, мали два обличчя, […]

Ярило

(від кореня “яр-” – весняний) – в укр. міфології бог весняної плодючості, розквіту природи та дітонародження. Персонаж т.зв. “нижчої міфології”. Народна традиція змальовує його як молодого хлопця у білому одязі на білому коні, з вінком на голові, жмутом житніх колосків у правій руці, людською головою – у лівій. На честь Я. справляли низку свят, особливо […]

Яровит

язичницький бог західних слов’ян, ідентичний східнослов’янському Ярилу. Бог весняного добробуту і плодючості Я. ще має значення покровителя війська; за свідченням Герборта, Я. “по латині прозваний Марсом”. У балтійських слов’ян існувало повір’я про недоторканість щита Я., який вважали священним – його дозволялося виносити попереду війська тільки під час війни, вірили, що він приносить перемогу. У Волегасті […]

Ярослав Мудрий

християнське ім”я Георгій чи Юрій (978-1054) – син Володимира і Рогнеди, князь ростовський, новгородський. У 1016 зайняв Київський великокняжий престол. Встановив династичні стосунки з багатьма європейськими дворами. Активно сприяв поширенню християнства в Русі-Україні а також становленню внутрішнього благоустрою та розвитку церкви. З його ініціативи обраний і перший митрополит із місцевих священиків – Іларіон. Я.М. багато […]

Яроцький Петро

Петро Яроцький д.філос.н., професор, провідний науковий співробітник відділу історії та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України Сфера наукових інтересів: історія релігії й Церкви в Україні, соціальне вчення католицизму, православно-католицькі відносини, сучасний стан релігії і релігійності в Україні, проблеми міжрелігійного діалогу. Наукові здобутки: спеціалізується на дослідженні католицизму і протестантизму, їхньої історії й […]

Яснобачення

одно з псі-явищ. У вузькому значенні – сприйняття подій, які відбуваються в сучасності, але недосяжні для безпосереднього чуттєвого сприйняття. Як окремий випадок Я. деякі парапсихологи розглядають телепатію. У більш широкому тлумаченні містить у собі сприйняття колишніх (ретроскопія) і майбутніх (проскопія) подій в умовах, коли вони не можуть бути виведені з наявної інформації. Я. – один […]

Яхвіст

(від. “Яхве”) – одне з давніх джерел іудаїзму. Я. відноситься до 11-10 ст. до н.е., на його основі (як і на Елохісті) було складено П”ятикнижжя. В науковій літературі Я. позначається лат. літерою “j”. Филипович Людмила.