язичницький бог західних слов’ян, ідентичний східнослов’янському Ярилу. Бог весняного добробуту і плодючості Я. ще має значення покровителя війська; за свідченням Герборта, Я. “по латині прозваний Марсом”. У балтійських слов’ян існувало повір’я про недоторканість щита Я., який вважали священним – його дозволялося виносити попереду війська тільки під час війни, вірили, що він приносить перемогу. У Волегасті (Прибалтика) було святилище Я., зруйноване військами єпископа Оттона Бамбергського в 12 ст. Лозко Галина

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.