стан особистості, яка впевнена в істинності обраної віри й живе відповідно зі своїми переконаннями. Ч.в. набирає різних форм – від особистністних до колективних (церковних, сектантських); від таємничого вірування до публічного проповідування своїх поглядів. Ч.в. – досить високий рівень розвитку релігійного світосприймання, предметом якого може бути не лише трансцендентне, але й будь-які ідеальні побудови. Ч.в. має глибоке етичне навантаження, а зворотною стороною її прояву є релігійний фанатизм. Риженко Світлана
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
No Comment
You can post first response comment.