Релігієзнавство і теологія

дві відмінні форми осягнення феномену релігії. Р. і в академічній, і в богословській своїй формі на відміну від Т. не визнає усталеності знань, елемент віри присутній в ньому як принцип, а не інструмент пізнання. Всі положення Р. мають одержати обов”язково емпіричне підтвердження, теоретичну обгрунтованість. Т. замикається сферою Св. Письма. Вона не виходить за межі слова про Бога і Божого слова. Р. ж вивчає релігію як багатофункціональний феномен і в контексті цього акцентує увагу на Св. Письма. Академічне Р. не є конфесійно зорієнтованим. Враховуючи індивідуальні відмінності різних релігій, воно досліджує їх як однорідні явища. Якщо Р. зорієнтоване на дослідження релігії як вияву визначення людиною свого місця у світі, то Т. зорієнтована на надприродній світ, форми вияву ним своєї реальності і функціональності щодо світу взагалі і людини зокрема. Якщо Р. покликане давати знання про релігію, то Т. покликана утверджувати релігію, пристосовувати її до суспільних змін. В Р. можуть існувати різні точки зору з тієї чи іншої проблеми, багатоманіття шкіл і течій, в Т. не допускається вихід за відповідні догматичні установки, існує підпорядкованість теологів у їх судженнях Церкві. Богословське Р. Зближує з Т. визнання буття Бога, світу надприроднього в певній конфесійній окресленості, розв”язання всіх своїх проблем з позицій реліг. світорозуміння. Колодний Анатолій