(від давньоєвр. раббі – мій вчитель) – свящонослужитель в іудаїзмі, авторитет у витлумаченні приписів та заборон для членів іудейськ. громади та застосування їх до конкретних соціальн. умов. У середньовіч. Європі, в т.ч. в Україні, очолював єврейськ. громаду і виконував також адмін. функції. В срд. 90-х в Україні є понад 20 Р., які дістали духов. освіту […]
форма колективних молінь в деяких старих сектах, що існували на грунті православ’я (молокан-плигунів, скопців, христововірів тощо). Р. виявлялися в різних екстатичних діях віруючих, доведених до психологічного стану афекту, екзальтації і навіть слухових і зорових галюцінацій. Вони супроводжувалися різними словесними заклинаннями і підігрівалися відповідними зовнішнім антуражем: білим одягом, напівтемрявою в приміщенні, атмосферою таємничості, романтичномті. Завершувалися Р., […]
(?-1688) – церковний діяч і письменник. Закінчив Київську колегію. Спочатку був архідияконом чернігівської кафедри, проповідником. З 1656 – проповідник, з 1671 – намісник Києво-Печерської лаври, з 1684 – ігумен Миколаївського монастиря у Києві. Автор збірок проповідей – “Садок Марії Богородиці” (Київ, 1676), де подаються проповіді на важливі свята цілого року, в т.ч. українські – на […]
(старод. слов’янськ. – весняна радість) – особливе поминання померлих у старод. сх. слов’ян, під час якого відбувалася урочиста трапеза із жертвоприношеннями на їхню честь. Ймовірно, так наз. і був цьому присвячений цілий цикл весняних свят. Після включення правосл. церквою Р. до свого культу і приурочення її до першого тижня після Пасхи, вона стала відзначатися лише […]
за реліг. уявл., місця перебування душ померлих в залежності від поведінки в земному житті. Р. – це нагорода, “блаженство” за слідування приписам своєї релігії і духовенства, П. – покарання за їх недодержання. В первісних релігіях існувала віра в потойбічний світ, але не було сформоване уявлення про Р. і П. Вірування в тілесне переселення людини після […]
(санскр. – прекрасний, як місяць) – в індійській міфології сьома аватара Вішну, в якій він звільняє людей і богів від тиранії царя ракшасів (демонів) Равани; головний герой старого індійського епосу “Рамаяна”. Як аватара Вішну Р. представлений тільки в пізніх – першій і сьомій книгах “Рамаяни”, яка остаточно склалася до 3 ст. н.е. В решті книг […]
дев’ятий місяць мусульм. календаря, місяць посту. Згідно традиції, в цей місяць Мухаммеду було передано одкровення від Аллаха. Піст. в Р. є одним з головних обов’язків кожного віруючого. Невиконаний піст має бути виконаний в інший час. Закінчення місяця і посту є одним з головних мусульманських свят-ід аль-фитр (ураза-байрам), святом розговіння. Лубський Володимир