(старод. слов’янськ. – весняна радість) – особливе поминання померлих у старод. сх. слов’ян, під час якого відбувалася урочиста трапеза із жертвоприношеннями на їхню честь. Ймовірно, так наз. і був цьому присвячений цілий цикл весняних свят. Після включення правосл. церквою Р. до свого культу і приурочення її до першого тижня після Пасхи, вона стала відзначатися лише на протязі одного дня, який отримав церковну назву Проводи (в народі – гробки, могилки, поминки, бабський Великдень та ін.). Таким днем, в залежності від волі місцевого священнослужителя, може бути будь-який день поминального тижня. Під час Проводів на кладовищі відправляється спільна панахида, а потім тут же справляються обіди-тризни. Сапіга Василь

You may also like

Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин та основні напрямки співпраці (до 100-річчя Національної Академії наук України)
0

Колодний Анатолій Филипович Людмила Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин ...
Read More
РЕЛІГІЯ У ЇЇ СКЛАДОВИХ І ПРОЦЕСАХ ЇХ ОСУЧАСНЕННЯ
РЕЛІГІЯ У ЇЇ СКЛАДОВИХ І ПРОЦЕСАХ ЇХ ОСУЧАСНЕННЯ
0

Вступ Від усталеності до сучасних трансформацій релігійного комплексу (А.Колодний). Глава І Віроповчальний елемент релігійного феномену в особливостях його конфесійного різноманіття ...
Read More
Міжнародна діяльність українських релігієзнавців
0

Л.Филипович Міжнародна діяльність українських релігієзнавців Анотація: Стаття написана на основі звіту, який підготували співробітники Відділення релігієзнавства за 2013-2017 рр., ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.