відносно самостійні шари інтелектуального елемента релігійної свідомості – буденний і теоретичний. Основою розпізнання цих рівнів є різноякісна роль чуттєвого і раціонального у формуванні образів надприродного та уявлень про зв’язки між ним і зовнішнім світом. Буденний Р.р.с. – емпірична форма зв’язку чуттєвого і раціонального, основний зміст його образів та уявлень становлять безпосередні дані, конкретні факти і […]
етнічна (язичницька) релігія, яка існувала перед прийняттям світових релігій і паралельно з ними у вигляді обрядово-звичаєвих норм у побуті й поведінці. В Україні деякі елементи Р.В. добре збережені в так званому двовір’ї, де поєдналися язичницькі й християнські світоглядні уявлення. Відродження Рідної Віри започаткував професор Володимир Шаян в 1934. Його дослідження язичницької віри зібрані в праці […]
христ. свято, одне з найбільш значних в богородичному культі. У правосл. віднесено до групи дванадесятих свят і відзначається 8 (21) вересня. Згідно з євангеліями, діва Марія, мати Ісуса Христа, народилася в сім’ї старих праведників Іоакима і Анни після їх багаторічних молитовних звертань до Бога, а про час народження та ім’я дівчинки батькам сповістив небесний ангел. […]
одне з головних загальнохристиянських свят. У католицизмі відзначається 25 грудня, в православ’ї, де воно віднесене до дванадесятих свят, – 7 січня, що пояснюється прийнятими в них різними календарними системами. Основу свята становить євангельське сказання про народження Сина Божого дівою Марією. Історичні корені Р.Х. криються в дохрист. культах. 6 січня у Старод. Єгипті святкувався день народження […]