етнічна (язичницька) релігія, яка існувала перед прийняттям світових релігій і паралельно з ними у вигляді обрядово-звичаєвих норм у побуті й поведінці. В Україні деякі елементи Р.В. добре збережені в так званому двовір’ї, де поєдналися язичницькі й християнські світоглядні уявлення. Відродження Рідної Віри започаткував професор Володимир Шаян в 1934. Його дослідження язичницької віри зібрані в праці “Віра Предків Наших”, що побачила світ завдяки учням і послідовникам В.Шаяна вже після його смерті в 1987. Р.В. грунтується на язичницькому розумінні Бога як багатопроявної сутності, що реально постає у вигляді багатьох імен Богів. Максимально зберігаючи прадавню українську обрядовість, Р.В. виробляє сучасне теологічне вчення, спрямоване на вдосконалення людської особистості, піднесення її національної самосвідомості. В Україні існує кілька десятків громад сповідників Р.В.: у Києві, Харкові, Чернігові, Миколаєві, Львові, Одесі та ін. містах і селах. Серед української діаспори також є сповідники Р.В., найзначніша з них Громада Рідновірів при Святині Дажбожій у Гамільтоні (Канада). Київська Громада Українських Язичників має назву “Православ’я”, що пояснюється як Прав – “Божествений закон”, і славлення – рідновірська богослужба. Українські рідновіри вживають переважно автентичні язичницькі молитви і співи, хоча іноді створюють і сучасні. Вони мають своє вчення “Волховик” та “Правослов: молитви до Рідних Богів”, а також обрядовий календар “Коло Свароже”. Р.В. за своєю сутністю є генотеїстичною релігією. Лозко Галина
No Comment
You can post first response comment.