(?-1688) – церковний діяч і письменник. Закінчив Київську колегію. Спочатку був архідияконом чернігівської кафедри, проповідником. З 1656 – проповідник, з 1671 – намісник Києво-Печерської лаври, з 1684 – ігумен Миколаївського монастиря у Києві. Автор збірок проповідей – “Садок Марії Богородиці” (Київ, 1676), де подаються проповіді на важливі свята цілого року, в т.ч. українські – на св.Володимира, Антонія і Феодосія Печерських, перенесення мощів Бориса і Гліба та ін.; у “Вінець Христов з проповідей недільних” – проповіді на неділі цілого року. У своїх проповідях Р. торкався питань, актуальних у той час: захист бідних, становище жінки, при цьому широко використовувались середньовічні збірки повчань – “Римські історії”, “Веливе Дзеркало” тощо. Бичко Богдан, НЧ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.