за реліг. уявл., місця перебування душ померлих в залежності від поведінки в земному житті. Р. – це нагорода, “блаженство” за слідування приписам своєї релігії і духовенства, П. – покарання за їх недодержання. В первісних релігіях існувала віра в потойбічний світ, але не було сформоване уявлення про Р. і П. Вірування в тілесне переселення людини після смерті в інший світ поступово ускладнювалися і оформилися у віру в безсмертя тільки душі і смерті тіла, в ідею посмертної відплати, з часом набираючи соціального звучання. Вчення про Р. і П. в різних релігіях подібні. Сучасні богослови відмовляються від дослівного їх розуміння, трактуючи останні не як реальні фізичні насолоди або муки, а як притаманне людині духовне почуття задоволенності або моральні докори сумління, які переживають після смерті душі праведників і грішників. Филипович Людмила
No Comment
You can post first response comment.