Реформатські церкви

відгалуження кальвінізму континентально-європейського походження, виникли в Швейцарії в період Реформації. Перший символ віри викладено в “Міркуваннях про істинну і неістинну віру” У.Цвінглі (1525), теологія і принципи церковн. устрою розроблені Ж.Кальвіном (“Настанова в християнській вірі”, 1536; “Церковні постанови”, 1541). Дотримуються загальпротестант. вчення; догмат про абсол. передвизначення поділяє частина церков. Будова пресвітеріанська: приходи району становлять пресвітерії, які […]

Реформація

(від лат. reformatio – перетворення, виправлення) – націон.-визвольн. та сусп.-політ. рух у Європі 16-17 ст., який знаменував перехід від Середньовіччя у Новий час, від феод. до бурж. ладу. Відбувався під реліг. гаслами, був спрямований проти катол. і правосл. (в східно-слов’ян. землях) церков. Завдяки Р. утворюються націон. церкви, виникає протестантизм. Підготовлена єресями 12-14 ст., ідеями Дж.Вікліфа, […]