Василій Великий

(бл. 330-379) – християн. богослов, один з отців церкви, єпископ Кесарії Каппадокійської (М.Азія). Опрацював основи християн. космології, в якій всесвіт потрактовується як розумне і досконале творіння Боже. Доводив вищість духовної мудрості – християн. віри над світською античною філософією; запровадив метод погодження християн. богослов’я з “натуральною правдою”. Як прибічник вчення Афанасія Александрійського гостро критикував аріанство. В.В. […]

Ватикан

Папська держава, розташована на території Риму (площа – 44 га.), центр римо-катол. церкви, офіційна резиденція ( з 1870) Пап і Римської курії. Має всі державні атрибути, в т.ч. дипломатичні відносини з більш як 100 країнами світу. Держава В. була утворена в 1929. Її глава – Папа Римський. При ньому існує уряд (Римська курія), який очолює […]

Ватиканські собори

зібрання вищого духовенства Римсько-катол. церкви. Католики вважають їх ХХ і ХХІ Ватиканськими соборами. І В.с. (1869-1870) прийняв конституцію, яка канонізувала ідеї “Сіллабуса”, а також “Першу догматичну конституцію”, котра проголосила непогрішимість папи римського в питаннях віри і моралі, коли він говорить ex cathedra (з амвону). ІІ В.с. (1962-1965) утвердив курс на поновлення (aggiornamеnto) катол. церкви, реформував […]

Вах Іоахім

(1898-1955) – нім. релігієзнавець. Будучи (з 1945) професором історії релігії Чікагського ун-ту, В. чимало зробив для розвитку і становлення соціології релігії як важливої галузі релігієзнавства. Основна його праця “Соціологія релігії” (1944). Послідовник Р.Отто. Джерело релігії вбачав у безпосередньому зв’зку людської душі з Абсолютом. Стверджував, що соціум формує лише інституційні форми релігії. В. розробив класифікацію форм […]

Введенни в храм Пресвятої Богородиці

дванадесяте свято православної церкви, встановлене в пам’ять приведення трирічної Марії, майбутньої богоматері, до Єрусалимського храму, куди її віддали батьки для виховання. Відзначається 21 листопада (4грудня). Посилаючись на відповідну євангельську оповідь, церква завжди вчила, що вчинок батьків Марії – приклад для наслідування всім віруючим, які повинні виховувати у своїх дітей віру і любов до Бога з […]

Вебер Макс

(1864-1920) – німецький соціолог, філософ, історик. Наукові інтереси охоплювали широке коло питань логіки, методології досліджень соціальних явищ і процесів, так і конкретних аспектів суспільно-історичного розвитку (аграрна історія Риму, занепад античного світу, розвиток капіталізму, перша рос. революція, місто в його еволюції та багато інших). Велику увагу В. приділяв проблемам соціології релігії, питанням історії іудаїзму, християнства, релігій […]

Веди

(санскр. – досл. “священне знання”) – найдавніша пам”ятка інд. реліг. літератури. Вважається, що священне знання В. прийшло з духовного світу, від Верховного Бога-Особи. Воно існувало й на початку Творіння і передавалось із покоління в покоління усно. І тільки 5000 років тому, коли життя людей почало укорочуватись, а розум і пам”ять стали слабнути, В”ясадева (сімнадцята аватара […]

Ведизм

1) синонім ведичної релігії; 2) принцип східн. світорозуміння, за яким визнається вихідний характер, священність і авторитетність Вед в осмисленні Всесвіту, місця в ньому людини, її стосунків з надприродними істотами. Филипович Людмила.

Ведична релігія

одна з найдавніших релігій світу, основні уявлення і обрядність якої зафіксовані у Ведах. В.р. принесли в Індію кочові племена тваринників-аріїв, що у срд. ІІ тис. до н.е. проникли на її територію. В.р. має яскраво виражені патріархальні риси, струнку ієрархічну систему богів і напівбогів, які уособлюють сили та явища природи (бог вогню Агні, бог неба Варуна, […]

Велес

один з найстаріших і таємничих язичн. богів. В Україні-Русі вважався богом земного достатку, опікуном купецтва, торгівлі, покровителем домашньої худоби (“скотій бог”) та небесної “отари хмар”, яка дає цілющу вологу на поля. У договорах з греками В. постає як бог золота (багатства). Архаїчнішими є уявлення про В. як бога-покровителя музики, поезії, які збереглися в “Слові о […]

Велесова книга

найдавніша, але маловідома писемна пам’ятка дохристиянської України, яка була знайдена в 1919 в Курській чи Харківській губ. полковником білої армії А.Ізенбеком. На дубових дощечках (розміром 38х22 см) з обох боків був надряпаний чи випалений ранньою доцерковною кирилицею текст, який вважається першим українським літописом. Записані в різні часи і різними людьми в Зах. Поліссі усні перекази, […]

Велике Біле Братство

неорел. течія, що започаткувала свою діяльність у Києві в 1990. Засновником і керівником Б.Б.В. став фахівець у галузі кібернетики Ю.Кривоногов. Завдяки активній місійній діяльності безпосередньо на вулицях і площах міст групи Б.Б. виникли у різних регіонах України і поза її межами. Основні свої ідеї Б.Б.В. запозичило із стародавньої ведичної релігії, буддизму, кришнаїзму, християнства, еклектично з’єднаних […]

Великий Вогонь

неоязичницька духовно-реліг. течія, яка виникла в 90-х роках нинішнього ст. на Житомирщині. Засновником В.в. виступив Г.Боценюк. На відміну від інших течій україн.язичництва, послідовники В.в. обстоюють ідею абстрактної слов”янськості. Вони вірять в присутність душ великих пращурів, які жили за законами Розуму. В общині В.в. вшановують Сварога, який дарував людям вічне життя і поєднав силу Вогню й […]

Великий Піст

найбільш давній, тривалий і суворий із багатоденних постів христ. (7 тижнів перед Пасхою) і складається із двох частин: святої чотиридесятниці (згідно христ.джерел, установленої апостолами в наслідування Ісусу Христу, який постився 40 днів у пустелі) і страсної седмиці (тижня) – в пам’ять про його страждання (страсті Господні). Хоча чотиридесятниця й існувала з часів раннього христ., але […]

Вербна неділя

укорінена в народному побуті назва християнського свята Входу Господнього в Єрусалим. Філоненко Микола

Веснянки

вид народно-обрядовї творчості у сх.слов’ян. Хорові пісні з іграми й танцями, в яких органічно поєднані слово, рух і мелодія; виконувалися протягом весни, коли пробудження природи символізувало початок нового року. Після християнізації сх. слов’ян В. виконувалися під час православних свят (Євдокії, “теплого” Олексія, Благвіщання, Пасхи та ін.). Сапіга Василь