засновник Руху Єднання, який народився в 1920 на території сучасної Півн. Кореї. М. покликано до місії релігійного лідера завдяки одкровенню, одержаному під час молитви в 1936. Дев’ятирічні пошуки істини дали можливість М. відкрити Божественний Принцип (Принцип Єднання), який лежить в основі теології і філософії Єднання. На початку 50-х років було записано перший канонічний текст Божественного […]
послідовники секти євангельських християн святих сіоністів (ЄХСС), заснованої в грудні 1932 в с.Воскодави на Рівненщині І.Мурашком, який оголосив себе “пророком Іллєю і батьком Сиону”, і його “духовною дружиною” О.Кирильчук. Перший з’їзд М. провели в 1934 На ньому було прийнято Статут ЄХСС. Будучи однією із п’ятидесятницьких течій, М. визнають хрещення Духом Святим з глосолалією і духовними […]
поняття, яким визначається наявність в ісламі різних ідейно-організаційних підрозділів. В цьому розумінні слово “секта” правомірно вживати у значенні “школа”, “вчення”. Ідейним обгрунтуванням неминучого розколу мусульманської громади стала оповість зі слів Мухаммеда про те, що його громада розпадеться на 73 громади, лише одна з яких (та, що наслідує його приклад) потрапить до раю. Мусульманські історіографи (доксографи) […]
вища духовна особа у сунітів, яка дає рішення (фетви) з різних релігійно-юридичних питань, спираючись на прецеденти з практики каді. Нині в кожній мусульманській державі є головний М., який має і велику владу і дає рішення як з державних, так і власне релігійних питань. Лубський Володимир
у катол. і правосл. оособи, які зазнали жорстоких мук і загинули від рук гонителів християн, але не відмовилися від своєї віри. Сапіга Василь
(1823-1900) – англ. мовознавець німецького походлження, дослідник санскриту, засновник порівняльного вивчення релігії. М. вважав, що виникнення релігії пов’язане з мовними помилками і мовною недосконалістю первісних людей, що вживали для означення різних явищ і предметів одні й ті ж слова, початкові значення яких з часом губилося, набирали інших значень як особливих сутностей, уособлень богів. М. висунув […]
умовний термін для визначення релігійно-містичної течії в ісламі, яка набула поширення на Північному Кавказі у 19 ст. В основу М. покладені принципи, вироблені діячами суфізму у Багдаді і Бухарі у 12-14 ст.; ці принципи включали ідеї зближення людини з Богом, культ бідноти. Гаслом М. був “джихад” – “священна війна” проти невірних. Своїм головним завданням ідеологи […]
(від лат. nihil – ніщо) – форма заперечення релігії з позиції егоїстичного індивіда, який прагматично ставиться до життя, керується принципами волюнтаризму та анархізму. Н.р. в основному притаманний людям без певної життєвої позиції, позитивного ідеалу. Світовідчуття таких людей Ф.Достоєвський узагальнив так: “Якщо Бога немає, то все дозволено”. Н.р. характеризує праці М.Штірнера і Ф.Ніцше, які протиставляли “сірій […]
(лат. nimbus – хмарина) – умовне позначення сяяння навколо голови при зображенні богів, святих, ангелів, пророків. Походження Н. пов’язане з солярним та астральним культами у землеробських народів, від яких християнство запозичило іконографічну символіку. Новиченко Микола
(санскр. досл. “згасання”) – термін буддизму, який означає відсутність павутини бажань (вана), з’єднуючої одне життя з іншим. Перехід в стан Н. частіше за все порівнюється з полум’ям, поступово згасаючим з нестачею палива: пристрасті (лобха), ненависті (доса), омани (моха). Буддистські тексти не дають визначення Н. Вона зображується як протилежне всьому, що може бути. Н. водночас є […]
одна з найпоширеніших в світі сучасних шкіл японського буддизму (поруч з дзен), названа так за ім”ям її засновника, відомого в Японії вчителя Лотосовой сутри, бодхісаттви Нітірена (1222-1282). Ця школа представлена в Японії, Росії, Україні, ін. країнах монахами ордену Ніппондзан Мьоходзі, який з”явився в 1917 за ініціативою діяча япон. буддизму 20 ст. Нітідацу Фудзії (1885-1985). Орден […]
процес психологічного впливу, розрахований на некритичне сприйняття інформації, яка передається. Н. може відбуватися за допомогою вербальних або невербальних прийомів, бути за змістом імперативним (сугестивним) або неімперативним, тобто здійснюватися шляхом непомітного для об’єкту Н. приєднання до його стану (характеру рухів, мовлення, почуттів) з подальшим досягненням мети Н. Сприйнятливість до дії Н. зростає при існуванні в особи […]
у світогл.-релігійному контексті прилучення людини по віри в надприродне або ж перехід з одного віросповідання в інше (див. також Прозелітизм). Реліг. Н. – мета місіонерської діяльності в усіх релігіях світу. Свистунов Сергій
(тадж. нав – новий, руз – день) – свято Нового року за сонячним літочисленням у персомовних народів, яке співпадає є весняним рівноденням. Після поширення ісламу в Ірані і Середній Азії Н. був заборонений, але, не дивлячись на переслідування, широко відзначався в народі. Особливо популярні його обряди, пов’язані з практикою землеробства (обряд першої борозни – початок […]
за Єванг., проповідь Христа на горі перед апостолами. Стислий виклад соціальних і моральних принципів первісного християнства; розкриття істотної відмінності Нового Завіту від Старого; переосмислення моральності на засадах любові – центральної для християнського віровчення категорії, зміст якої поєднує сферу онтології, гносеології, етики й естетики. В Н.п. підноситься значимість в суспільстві тих, хто духовно великий, хто вирізняється […]
одна з форм сприйняття майбутнього в духовному житті людини, де бажане, потрібне чи необхідне пов’язане з вірою в надприродне. Гарантом Н.р. виступає Бог, а засобом утвердження – молитва і послідовне слідування вченню (заповідям) про блаженство. З Н.р. пов’язана діалогічність реліг. свідомості, а сам діалог реалізується в богослужінні, молитві, медитації. Любчик Володимир