умовний термін для визначення релігійно-містичної течії в ісламі, яка набула поширення на Північному Кавказі у 19 ст. В основу М. покладені принципи, вироблені діячами суфізму у Багдаді і Бухарі у 12-14 ст.; ці принципи включали ідеї зближення людини з Богом, культ бідноти. Гаслом М. був “джихад” – “священна війна” проти невірних. Своїм головним завданням ідеологи М. вважали створення ісламської держави. В сучасних умовах М. помітно активізувався. Лубський Володимир
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
No Comment
You can post first response comment.