Міжнародне Товариство Свідомості Крішни
модернізований варіант однієї з гілок вішнуїзму – релігії чайтанітів. Утворення МТСК як спільности віруючих за межами Індії припадає на середину 60-х рр. 20 ст. і пов’язане з ім’ям його засновника – А.Ч. Бхактіведанти Свамі Прапхупади (1896-1977). Лідери МТСК стверджують, що воно являє собою універсальний релігійно-культурний рух, метою якого є: пропаганда ведичного знання ( космологічних, антропологічних, […]
Read More...
Міжнародний гуманістичний і етичний союз
організація секулярних вільнодумців, створена в Амстердамі у 1952 науковими та мистецькими колами західної інтелігенції. МГЕС має представництво при ЮНЕСКО. Активісти і численні часописи МГЕС ведуть широкий просвітницький діалог з релігією навколо проблем реального гуманізму і утвердження цінностей світської моралі. Релігієзнавці відмічають позитивну роль МГЕС щодо секуляризації в духовній галузі, його миротворницької діяльності і відстоюванні демократичних […]
Read More...
Міланський едикт
за свідченням Євсевія, едикт виданий у 313 в Медіолані (суч. Мілан) римськими імператорамиспівправителями Констянтином і Лікінієм. Якщо едикт імператора Галерія у 311 лише толерував існування християн, то М.е. поклав край їх переслідуванням і встановив паритет усіх релігій в державі. М.е. проголошував свободу віросповідання, рівність всіх релігій, а також регулював майнові і громадські права християн як […]
Read More...
Мілленарії
(від лат. millenium, грецьк. chilioi – досл. “тисяча”) – реліг. групи, переважно христ., об’єднані вірою у тисячолітнє царство Боже на Землі, пов’язане з другим пришестям Христа. В епоху середньовіччя та Реформації рухи М. набували соціального та антицерковн. спрямування (гусити, амальрикани, анабаптисти). Радик. аспект, однак, не мав розвитку; головним напрямком стали есхатологічні сподівання (пізні анабаптисти, менноніти, […]
Read More...
Мінарет
вежа біля мечеті, з якої муедзін оголошує азан – заклик до молитви. Біля мечеті може бути декілька М. Існують два типи М. – круглі та прямокутні в перерізі. Лубський Володимир
Read More...
Мінеї Четьї
збірники життєописів святих, інших агіографічних та релігійно-повчальних текстів, сформовані по місцях (тому – мінеї) на весь церковний рік і призначені переважно для позабогослужбового читання (звідси – четьї). Поширені у правосл., катол., греко-катол. церквах. Ідея написання житій святих за певними канонами запозичена вітчизняною церквою у Візантії. Відомі М.Ч., написані Метафрастом, Сурієм, ченцями-балландистами, митрополитом Макарієм, П.Скаргою та […]
Read More...
Мінея
(від грецьк. minaia – місяць) – богослужбова книга, що містить служби (молитвослов’я) Господським, Богородичним святам, а також конкретним святим за днями та місяцями церковного року. Існують М. місячні, загальні та святкові (трефології). Включають стихири, канони, кондаки, ікоси. В східнохрист. богослужбовій практиці утвердилися з 11 ст. Климов Валерій
Read More...
Місіонерство
(від лат. missio – відсилання, доручення) – поширення представниками релігійних організацій своєї віри серед населення, яке сповідує іншу. Найбільшого розвитку набуло у християнстві. Як форма релігійної діяльності виникає від часів раннього християнства. В катол. церкві М. пов’язується із християнізацією “варварських” держав Європи, хрестовими походами, колонізаційними загарбаннями в Африці і Америці у 16 ст., діяльністю чернечих […]
Read More...
Місіонерські товариства
організації протест. церков для поширення свого віровчення через місіонерську роботу. Одним з перших було створене Лондонське М.Т. (1795), а на срд. 19 ст. М.Т. діяли в усіх країнах традиційного поширення протестантизму Європи і Америки. Активну місіонерську діяльність вели і Біблійні Товариства. Місіонери були серед піонерів європейської колонізації в країнах Азії, Африки і Америки. Відомо серед […]
Read More...
Місія релігійна
(лат. missio – відсилання, доручення) – 1) у церк. слововживанні посланництво, поширення певної релігії серед людей іншого віросповідання; 2) осідок місіонерів, де розташовані їхні культові споруди, гуртожиток для ченців, школа- інтернат, медичний заклад тощо. Всі христ. конфесії практикують створення своїх місій по всіх континентах. Мають місії і ряд мусульм. організацій. Кочан Наталія
Read More...
Містерії
середньовічні релігійні п’єси здебільшого алегоричного змісту, батьківщиною яких вважається Франція. 1626 митрополит Іов Борецький запровадив т.зв. “пасії” – богослужби з елементами містерії. Пізніше до них віднесли барокові п’єси Д.Туптала, Ю.Кониського та ін. У добу романтики (19 ст.) поширеним жанром стала романтична містерія, типовим зразком якої вважають твір Т.Шевченка “Великий Льох”. Боруцький Степан
Read More...
Містицизм
(від грецьк. mustikos – таємничий) – в широкому розумінні визнання надприродної сутності явищ природи, суспільства, у вужчому – релігійно-філософська віра в можливість надчуттєвого і надрозумового спілкування з Богом, Світовим, Космічним Розумом, вищими або демонічними світами, духами тощо. Бере витоки в архаїчній магії, шаманстві, астрології, мантиці. М. характерна для даосизму, конфуціанства, буддизму, брахманізму, шкіл Йоги, піфагореїзму, […]
Read More...
Містичний досвід
стан переживання, що сприймається прибічниками містики як досвід безпосереднього, “живого спілкування” з вищою, надприродною реальністю. Цей контакт розглядається як “єднання” з цією реальністю, як “розчинення”, “занурення” в неї. В східн. реліг. традиції М.д. розглядається як органічна частина релігійно-метафізичного досвіду. В монотеїстичних традиціях ставлення до М.д. суперечливе: з одного боку, він розглядається як інстанція, що стверджує […]
Read More...
Мітра
1. Давньо-іранський бог небесного світу і Сонця, чистоти й правди. У ведичний період М. вшановувався і в давн. Індії. Спочатку в давн. Ірані його зображали двополим, потім – богинею, яку Геродот співставляв з греч. Афродитою. Пізніше М. став чоловічим божеством. В зороастризмі і в маздеїзмі М. відігравав другорядну роль. В Зенд-Авесті він подається як один […]
Read More...
Мітраїзм
релігія, яка виникла в останні роки І ст. до н.е. в Ірані й поширилася по території Римської імперії і Передн. Азії. М. пов’язаний з поклонінням богу Мітрі. В новій релігії функції головного зороастрійського бога Ахурамазди перебрав Мітра. Згідно уявлень його прихильників, він уже був творцем Всесвіту, спасителем, борцем із злим богом Аріманом. Віровчення М. вібрало […]