Микола Чудотворець

один з найшанованіших у християнстві святих. М.Ч. (260-343) – архієпископ м.Міри Лікійської області М.Азії. Своїм чудотворством уславився ще за життя, що спричинилося, за твердженням церкви, основою його канонізації невдовзі після смерті. З “Житій святих” відомо про участь М.Ч. у Нікейському соборі (325), його боротьбу з єретиками. Вже в 1 ст. образ святого витіснив культ античних […]

Милосердя

одне з найгол. реліг. благочесть, що розглядається (будизмом, ісламом, іудаїзмом, християнством та ін.) як Божа благодать, яка сприяє подоланню людської гріховності: “Провина викупляється через милість та правду” (Пр 16.6). Реліг. проповідь М. зводиться до співстраждання, любові до ближнього, благочестя, правдолюбства і т.д. І христ. М. обіперте на вербальні епичні концепти з Мойсеєвих заповідей, Соломонових приповісток, […]

Милостиня

допомога нужденним. Під цим словом християни розуміють прояв христ. любові і справ матеріальної милості. Надання милості, згідно Святого Письма, становить важливий християнський обов`язок (Діян 10, 2-4), є однією з форм виконання морального закону Божого. Як акція гуманізму становить основу благодіяльницької роботи. Докаш Віталій

Миро

(від грецьк. myron – пахуче масло) – речовина, що вживається священослужителями при здійсненні таїнства миропомазання. освяті церков тощо. М. готується в спеціальній печі вищим духовенством церкви з оливкового масла, білого виноградн. вина й аромат. речовин із спеціальним богослужінням при цьому. Колодний Анатолій

Мироносці

згідно Євангелія від Марка, три жінки – Марія Магдалина, Марія, мати Якова і Соломія – принесли на третій день після розп’яття Ісуса до його гробу пахощі (миро), щоб помазати тіло вчителя. Проте там його вони не виявили. Від одягнутого у білий одяг юнака М. першими дізналися, що Ісус воскрес. Третій тиждень після Пасхи в правосл. […]

Миропомазання

таїнство в католицизмі і православ’ї. Як елемент релігійного культу символізує освячення і зміцнення духовних сил християнина на шляху до спасіння. Процедура М. полягає в проголошенні священиком молитви про сходження на людину Святого Духа і наступному хрестоподібному змазуванні її лоба, очей, вух, грудей особливим ароматичним маслом (миро), внаслідок чого їй, за твердженнями духовенства, передається Божа благодать. […]

Мирян апостолат

організації мирян, що діють у світському середовищі: христ.-демокр. партії, христ. профспілки, культурно-просвітницькі товариства тощо. М.а. намагається досягти впливу в різних сферах людського життя – в науці, культурі, політиці, економіці, завдяки зближенню релігійної і світської діяльності. Визначає твердість віри мирян не у відході від мирського життя, а в повсякденній апостольській праці, виконанні функцій політичних діячів, фінансистів, […]

Миряни

традиційні для християнства (правосл., католиц.) терміни, які використовують для означення віруючих, членів релігійної громади, церкви, не наділених духовним саном (на відміну від кліру). Терміни за своїм змістом – рівнозначні, вживаються в проповідях, церковних документах, богословських працях у залежності від традиції. Духовенство, особливо католиц. церкви, приділяє значну увагу активізації мирян в усіх сферах реліг. і світськ. […]

Митра

1) давньо-іранський бог небесного світу і Сонця, чистоти й правди. У ведичний період М. вшановувався і в давн. Індії. Спочатку в давн. Ірані його зображали двополим, потім – богинею, яку Геродот співставляв з грецьк. Афродитою. Пізніше М. став чоловічим божеством. В зороастризмі і в маздеїзмі М. відігравав другорядну роль. В Зенд-Авесті він подається як один […]

Митрополит

(від грецьк. metropolites – букв. людина з головного міста) – вищий духовний сан у правосл. та деяких інших церквах. У церквах з патріаршою системою управління – другий після патріарха чин в церковній ієрархії. В православ’ї призначається патріархом і синодом. Філоненко Микола