(від грецьк. myron – пахуче масло) – речовина, що вживається священослужителями при здійсненні таїнства миропомазання. освяті церков тощо. М. готується в спеціальній печі вищим духовенством церкви з оливкового масла, білого виноградн. вина й аромат. речовин із спеціальним богослужінням при цьому. Колодний Анатолій
згідно Євангелія від Марка, три жінки – Марія Магдалина, Марія, мати Якова і Соломія – принесли на третій день після розп’яття Ісуса до його гробу пахощі (миро), щоб помазати тіло вчителя. Проте там його вони не виявили. Від одягнутого у білий одяг юнака М. першими дізналися, що Ісус воскрес. Третій тиждень після Пасхи в правосл. […]
таїнство в католицизмі і православ’ї. Як елемент релігійного культу символізує освячення і зміцнення духовних сил християнина на шляху до спасіння. Процедура М. полягає в проголошенні священиком молитви про сходження на людину Святого Духа і наступному хрестоподібному змазуванні її лоба, очей, вух, грудей особливим ароматичним маслом (миро), внаслідок чого їй, за твердженнями духовенства, передається Божа благодать. […]
організації мирян, що діють у світському середовищі: христ.-демокр. партії, христ. профспілки, культурно-просвітницькі товариства тощо. М.а. намагається досягти впливу в різних сферах людського життя – в науці, культурі, політиці, економіці, завдяки зближенню релігійної і світської діяльності. Визначає твердість віри мирян не у відході від мирського життя, а в повсякденній апостольській праці, виконанні функцій політичних діячів, фінансистів, […]
традиційні для християнства (правосл., католиц.) терміни, які використовують для означення віруючих, членів релігійної громади, церкви, не наділених духовним саном (на відміну від кліру). Терміни за своїм змістом – рівнозначні, вживаються в проповідях, церковних документах, богословських працях у залежності від традиції. Духовенство, особливо католиц. церкви, приділяє значну увагу активізації мирян в усіх сферах реліг. і світськ. […]