один з основних церковно-богослужбових творів Українського православ”я. Виданий 1646 у друкарні Києво-Печерської Лаври стараннями і за редакцією київського митрополита Петра Могили. Т.П.М. відіграв важливу роль у зміцненні православної віри в Україні. Написаний церковно-слов’янською мовою, почасти українською тогочасною мовою. Має два варіанти: перший – звичайний – для парафіяльних священиків, другий – для монастирів (налічує цей повний […]
(1865-1923) – нім. теолог і філософ, представник есхатологічної теології. Християнство, на думку Т. має виконувати в суспільстві інтегруючу функцію, а “спокутна жертва Христа” – вселяти “надію”, що уже в земному житті людина здатна “передбачити і пережити своє повноцінне існування”. Ідеї Т. мають значний вплив на представників ліберального християнства, особливо в Німеччині і ФранціЇ. Любчик Володимир
орган, який, згідно з деякими езотеричними еволюційними схемами, знаходився між бровами і дозволяв людині безпосередньо бачити духовне царство. За певними науковими гіпотезами, рудиментом Т.О. вважається шишковидна залоза. У йозі Т.о. активізується шляхом концентрації і візуалізації. Савіна Ірина
спроба обгрунтувати значення Москви як всесвітнього політичного і церковного центру. Згідно Т.Р.к., Москва і Російське царство є історичними спадкоємцями Римської та Візантійської імперій і після падіння Константинополя у 1453 стають духовним центром православного світу. Т.Р.к. почала складатися наприкінці 15 ст., але вперше обгрунтована старцем Трьохсвятительського псковського Елєазарового монастиря Філофеєм у посланнях до московського великого князя […]
ті благословення, які одержали перші люди при творінні їх Богом. Перше з цих Б. (“плодітеся”, тобто будьте плодотворними) пов’язане, згідно з християнським вченням, із здатністю індивіда досягти досконалості через об’єднання душі й тіла в житті, яке повністю зосереджене на Бозі. Така людина неспроможна чинити гріх. Вона задовольняє Божий імпульс любові і являє собою плід вертикальної […]
принцип, за яким три компоненти, перебувають в органічній всеєдності між собою, породжуючи нову цілісність. Принцип її в тій чи іншій формі зустрічається в багатьох реліг. системах як категорія взаємозв’язку елементів множинності цілого. Завершеного вигляду принцип Т. набув у християнстві, де Бог розуміється як Т. Отця, Сина та Святого Духа (див. Трійця). Христокін Геннадій
(католики вважають його ХІХ вселенським) – собор вищого духовенства катол. церкви, що відбувався з перервами з 1545 до 1563 в умовах значних успіхів Реформації. Прийняті на Т.с. Dekreta (догмати катол. віри) і Canones (оголошення анафеми головним положенням протестантизму) були покликані зміцнити традиційний католицизм. Т.с. підтвердив зверхність папи над собором, зміцнив владу єпископів, дисципліну чернечих орденів. […]
(від лат. sanctissimae trinitatis) – члени катол. чернечого ордену “Пресвятої Трійці”, що виник під час третього хрестового походу й затверджений Папою в 1198. З 1609 Т. – “злидарюючий орден”. Статут ордену, окрім відомих чернечих обітниць, включає заборони на вживання м’ясної їжі і їзду на конях. Т. відмовилися від будь-яких форм власності. Вже в 1240 орден […]
(санскр. – три корзини, або трійна корзина) – найбільш ранній збірник буддист. реліг. каноніч. літератури, в якому зафіксовано викладене учнями Будди одкровення свого вчителя. Т. складалася протягом багатьох віків, отримавши остаточне літературне оформлення на початок н.е. Складається Т. з трьох частин (пітак): віная-пітака (“корзина правил поведінки” в житті будист. ченців); сутта-пітака (“корзина сутр”, в яких […]
(від грецьк. tripthychos – складений втроє) – ікона, що складається з трьох частин, а також твір мистецтва з 3 картин, малюнків і т.д., об’єднанних спільним задумом або сюжетом. Філоненко Микола
та основа, завдяки якій, згідно вчення РУНВіри, існує й утримується у сучасному стані світ. Т. включає Яв (світ явний, матеріальний), Нав (світ невидимий, духовний) і Прав (світ правил, законів матеріального і духовного буття). Три основи світу, зображені у вигляді Тризуба на сонячному диску, є знаком-символом РУНВіри. Колодний Анатолій.
(від грецьк. tricha – на три частини, tomia – поділ) – теологічне уявлення про трьохскладову природу людини. Остання, згідно з Т., складається з духа, душі і тіла. Вказівка на те міститься в Біблії (Євр.4, 12), у творах Афанасія Александрійського (Великого), Феофана Затворника та ін. христ. “отців і вчителів церкви”. Одночасно частина богословів вважає, що людина […]
найбільш значний монастир у Російській православній церкві (з 1744 – лавра). Заснований (1337) преп. Сергієм Радонезьким поблизу Москви. Важливий церковний, релігійно-освітній, культурний центр, пам’ятка архітектури 15-19 ст., об’єкт паломництва. При Т.-С. л. діють духовна академія (з 1814) та семінарія (з 1742). В 1919-1946 Т.-С. л. була закрита, після 1946 її діяльність відновлено. До відбудови Данилова […]
(від грецьк. tropos – повтор, манера, мода) – у христ. богослужінні – молитовний урочистий спів (декламація) на честь свята чи святого. Як аналог часто вживається поняття “тропаріон”, чи “тропарій” – короткий гімн в грецькій ортодоксальній релігійній службі. Починаючи з 5 ст., тропаріон визначає короткі фрази, які додаються (вставляються) після віршів псалому. Тропаріон буває від 2 […]
святитель Димитрій (1651-1709) – український та російський церковний діяч, богослов, письменник. Народився в м.Макарові на Київщині. Навчався в Києво-Могилянській колегії. Прийняв чернецтво (1668) з ім’ям Димитрій. З 1681 – ігумен ряду українських православних монастирів – Максаківського, Батуринського, Глухівського. Архімандрит Чернігівського Єлецького (з 1697) та Новгород-Сіверського Спаського (з 1699) монастирів. У 1701 висвячений на митрополита Сибірського. […]
напрям у німец. протестантській теології. Перший період (1777-1797) пов’язується з діяльністю Х.Г. Шторра, яким була започаткована раціоналістична критика догматичного християнства. В 1830 гегельянцем Ф.К.Бауром створюється так звана нова Т.ш. Основним предметом аналізу стали проблеми історії раннього християнства, аналіз книг Нового Заповіту, їх джерела, авторство, ступінь історичної достовірності, час написання. Представники Т.ш. акцентували увагу на протиріччах […]
(1827-1915) – одна із засновн. Церкви адвентистів сьомого дня. Спираючись на свої містич. видіння (загалом їх було понад 2 тис.), розробила головні положення віровчення АСД, зокрема дотримання суботи і санітарної реформи. Разом із своїм чоловіком Д.Уайтом організувала у 1860 в Бетл-Криці (США) конференцію, на якій було проголошено створення Церкви АСД. Книги У. “Шлях до Христа”, […]
приєднання частини правосл. парафій Закарпаття до католицьк. церкви в 1696. Греко-католицизм утверджувався на Підкарпатській Русі з великими труднощами, повільно сприймався місцевим населенням. 1771 було офіційно затверджено Мукачівську уніатську єпархію. За часів австро-угорського панування вона зміцнюється, витісняє православ’я на околиці краю. Поступово греко-католицизм набуває етнічних рис. Завдяки йому русини виділяли себе з-поміж сусідів (римо-католиків, кальвіністів, іудеїв […]