напрям у німец. протестантській теології. Перший період (1777-1797) пов’язується з діяльністю Х.Г. Шторра, яким була започаткована раціоналістична критика догматичного християнства. В 1830 гегельянцем Ф.К.Бауром створюється так звана нова Т.ш. Основним предметом аналізу стали проблеми історії раннього християнства, аналіз книг Нового Заповіту, їх джерела, авторство, ступінь історичної достовірності, час написання. Представники Т.ш. акцентували увагу на протиріччах між чотирма Євангеліями, які відбили боротьбу різноманітних напрямів і тенденцій в християнстві, Евангелії тлумачаться не як розповіді очевидців, а як пізніші переробки загублених писань. Особливе значення набули праці Д.Ф.Штрауса, Б.Бауера та ін., які значно вплинули на Е.Ренана і на атеїстичний світогляд Ф.Енгельса. Глушак Анатолій
No Comment
You can post first response comment.