організований згідно з нормами певного реліг. віровчення і реалізований віруючим у відповідності з ним стереотип поведінки. Якщо обряд виступає як сукупність спеціальних символіч. дій, то З.р. входить безпосередньо в систему практич. діяльності. З.р. пов’язаний тим чи іншим чином із дотриманням певних реліг. приписів і норм, що мають реліг. походження. Кожна етніч. спільність має, як правило, […]
монаший чин УГКЦ, заснований 1957 на Західній Україні. Визначальною зовнішньою ознакою С.Є. є голубі габіти сестер. Яремчук Володимир
жіноче згромадження (Congregatio Sororum Missionarium Sanctae Familiae), засноване блаженною Болеславою Лямент 1905 у Могилеві. Характер – апостольський, екуменічний і місійний. Сестри носять одяг чорного кольору. Свою духовність З. формує за зразком Святої Родини, яка є ідеалом єдності, взаємодії любові і послушенства волі Бога. Сестри відзначаються культом Євхаристії і Серця Ісуса. Метою З.с. є праця для […]
монаший чин Української Греко-Католицької Церкви, заснований у 1892 на Галичині. Існує в Україні, Чехії, Словаччині, Румунії, Югославії, Польщі, Італії, Німеччині, Англії, Франції, США, Канаді та Бразилії. Служебниці П.Д.М., окрім духівничого служіння, присвячують свою діяльність вихованню підростаючого покоління, піклуванню за вихованцями дитячих будинків, за хворими у лічницях, догляду за немічними і людьми похилого віку. Яремчук Володимир
стихійно сформовані під впливом безпосереднього життєвого досвіду людей погляди і судження, які загалом відповідають дійсному порядку речей, правдиво відображають навколишній світ. Водночас З.г. містить в собі й передсуди, помилки та ілюзії, що сприймаються людьми у конкретну епоху як істинні знання. Здатний легко спростувати все те, що явно суперечить життєвому досвіду людей, він надає думці організованості, […]
народна назва старод. слов’ян. свята, яке знаменує кінець весни і початок літа й пов’язане із рядом обрядових дій, породжених вірою наших предків у рослин. духів. Звідси – основою обрядовості З.с. став культ рослинності (культ берізки, тополі, осики, клена, липи тощо). З.с. злилися із христ. святом Трійці, але обрядові дії збереглися незважаючи на те, що виникли […]
(Тустановський) (після 1633) – український та білоруський православний церковний діяч, письменник, член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Родом з Рогатина на Галичині. Освіту здобув у Острозі. Викладав у львівській, віленській, берестейській братських школах. Брав участь у роботі берестейського православного собору 1596. З 1624 – редактор і перекладач у друкарні Києво-Печерської лаври. Головний твір З.Л. – “Великий […]
(від грецьк. zodiakos – звірине [коло]) – в астрології дванадцять підрозділів екліптики (Зодіаку), символічна модель енергетичного фону, на якому реалізуються універсальні функції, позначені планетами та світилами. Сучасна назва З.з. виникла в епоху, коли точка весняного рівнодення знаходилася в сузір’ї Овна, тому перший із З.з. має цю назву. Історія виникнення та еволюція символів З.з. досконало невідома, […]
символи, предмети чи зображення, що передають духовний зміст небесних явищ та божественних істин без їх безпосереднього зображення. Призначення З. як церковного символу – нести в собі, маючи алегоричну відповідність прообразу, його благодатну присутність. До З. відносяться: чотирьох чи восьмиконечний хрест без Розп`яття, але такий, що має за мету нагадувати про нього (хрест з Розп`яттям – […]
відома з глибокої давнини система лікування захворювань, яка грунтується на уявленнях про їх надприроднє походження (внаслідок впливу наврочення, прокльонів, втілення злих духів і т.і.). На початковому етапі розвитку цивілізації З. не відокремлювалося від народної медицини, пізніше поняття народної медицини набуло значення сукупності емпіричних знань про цілительські засоби матеріального характеру (зілля, гігієнічні навики). З. ж засновано […]
(від грецьк. zoon – тварина, morfe – форма) – наділення рисами тварин образів реальних або вигаданих об’єктів. Такими рисами людина наділяла образи духів, опісля – богів. З своїми витоками сягає глибокої давнини. В психології первісного мисливця жило уявлення про кровнородинні зв’язки його з тваринами, особливо з тими, які мали важливе життєве значення. Так, в Давн. […]
елемент християнського вчення (а водночас і культу) про зцілення, що, згідно з Новим Заповітом (І Кор 12,8-10), є одним з дев”яти дарів Святого Духа і дається людині для досягнення духовного і фізичного оздоровлення. З.В. передбачає, передусім, фізичне оздоровлення ворого, що досягається в ході обряду омовіння через занурення у воду або змочення водою, з обов”язковою молитвою […]