християнські громади, які ставлять за мету відродження християнства у його первісному вигляді. А тому за основу віровчення громади Ц.Х. беруть лише Біблію, зокрема Новий Завіт. Вони всіляко підкреслюють свою непричитність до трьох гілок християнства. Під час богослужінь громади Ц.Х. дотримуються п’яти дійств, які виконували і первісні християни: спів (обов’язково без музичного супроводу), молитва, проповідь, складання […]
характерний для християнства спосіб релігійного буття, який становить сукупність рис свідомості, поведінки та стосунків у Церкві як боголюдському організмі. Критерієм Ц. є довіра та виконання церковних настанов щодо спасіння. Під степенем Ц. розуміють рівень інтенсивності релігійного життя в Церкві. Характер Ц. постає як ряд особливостей Церкви, що визначають її релігійну специфіку. Христокін Геннадій
різнобічна діяльність церковних структур, що здійснюється, власне, через еклезіальний характер їхнього функціонування життя. Охоплює як безпосередньо релігійну діяльність (формування і оновлення релігійних уявлень, захист і пропаганда релігійного світорозуміння, оформлення культу і контроль за його дотриманням і т.ін.), так і нерелігійну. Остання досить різноманітна і включає в себе господарську, просвітницьку, видавничу та інші види діяльності як […]
початкова школа в царській Росії при церковних парафіях. З др. половини 19 ст. існували однокласні та двокласні Ц.ш. з 2 і 4-річним терміном навчання, а на початку 20 ст. вони були перетворені, відповідно, в 3 та 5-річні. Основні предмети: Закон Божий, церковні співи, читання, письмо, арифметика, а також відомості з історії (лише в двокласних школах). […]
у правосл. нижчий служитель церкви, який не має духовного сану і виконує допоміжні функції при відправі церковних служб і обрядів. До Ц. відносяться псаломщики, паламарі, а також іподиякони, читці, регенти, півчі. Деяка частина Ц. проходить обряд хіротосії. Філоненко Микола
(кит. досл. “регулювання енергії, сили”) – даоська психофізична система інтегрального тренування, яка містить в собі особливі оздоровчі практики, методи поширення свідомості й досягнення максимальної її повноти, а також способи управління життєвою силою ци, яка циркулює в системі енергетичного тіла людини. Виникла на базі пошуків представниками реліг. даосизму таємниці безсмертя. Має “м’які” і “жорсткі” форми. Ц. […]