(від сірійськ. abba – отець) – на Заході з 5 ст. назва настоятеля монастиря. В церковній ієрархії А. стоїть після єпископа. Подібно єпископу він іменується прелатом і бере участь у церковних соборах, але право рукоположення А. обмежене, він може висвячувати у нижчі церковні чини. Звання А. прийнято в чернечих орденах бенедиктів, клюнійстів і цистерціанців; у домініканському і хартезианському орденах настоятель зветься пріором. Любчик Володимир

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.