одна з течій у христ. 4-6 ст., родоначальником якої був єгипетський священик з міста Александрії Арій (пом. в 336). А. звинувачувало офіційну церкву у визнанні двобожжя і виступало проти її вчення про єдиносущність бога-отця і бога-сина (Христа), вважаючи, що останній за своїми божественними атрибутами стоїть нижче бога-отця, який лише один є вічним і нествореним, тоді […]
Алла Арістова д.філос.н., професор, старший науковий співробітник Сфера наукових інтересів: соціологія релігії, конфліктологія, ісламознавство. Наукові здобутки: наукова монографія “Релігійні конфлікти в сучасному світі: природа, вияви, шляхи врегулювання” (2007), вона є знаною не лише в колах релігієзнавців, а й тих з державних служб і управлінь конфесій, кому доводиться з цими конфліктами зустрічатися в реальному житті, прагнути […]
(384-322 до н.е.) – ст. грецьк. філософ. Спочатку ортодокс платонік, потім еволюційнував у бік природничонаукового емпіризму. Визнавав об’єктивне існування світу, а відчуття, уявлення та поняття вважав похідними від реальних речей. Суть речей А. шукав в самих речах. Але матерію розумів як пасивне начало, яке підкоряється активному началу – “формі”. “Формою всіх форм” є, на його […]
корпус творів, авторство яких приписується Діонісію Ареопагіту (Іст.). Створений не раніше другої пол. 5 ст., мабуть у сірійському середовищі, корпус складається з 4 трактатів (“Про небесну ієрархію”, “Про церковну ієрархію”, “Про божественні імена”, “Таємниче богослов’я”) і 10 послань. Розвинута в них доктрина – вища точка християнського неоплатонізму. Синтезуючи досягнення античної і ранньохристиянської філософії, розвиваючи апофатичне […]
послідовники голланд. реформатора Я.Армінія (1560-1609), який відмовився (лат. remonstro – відмовляюсь, протестую) від ортодоксального кальвіністського вчення про передвизначення, спокуту і спасіння. А. вчать, що людина наділена свободою волі і може досягнути спасіння сама, власною вірою, подолавши власною волею першородний гріх. Доктрина А. в дечому нагадує раннєхристиян. єресь Пелагія і передує бурж. гуманізму 16-17 ст. їх […]
(англ. salvation armi) – міжн. христ.-філантропіч. організація, створена в 1864 і реорганізована в 1878 за воєнним зразком методистським проповідником У.Бутсом. Штаб-квартира “А.с.” знаходиться в Лондоні. Своє покликання “А.с.” вбачає в поширенні принципів христ. співжиття. На свої кошти вона утримує школи, виробничі колонії, їдальні, лікарні, різні благодійницькі установи тощо. Нині час “А.с.” нараховує понад 30 тис. […]
(грец. термін, який утворився від давньоєврейс. haar – струмок, потік і Megiddo – його назва) – місцевість біля підніжжя гори Кармел, яка у біблійні часи мала стратегічне значення: була місцем вирішальних битв з єгиптянами, ассірійцями, вавилонянами та іншими завойовниками Ханаанського краю (див. Суддів 5:9; ІІ Цар. 23:29). У книзі Апокаліпсис 16:14-16 А. описується як ініційоване […]
(від грецьк. arhi – старший, episkopos – наглядач) – старший єпископ, один з вищих титулів у християнській церкві, середній між митрополитом і єпископом. Відповідно до апостольських правил, присвоюється духовній особі, якій надано право наглядати над іншими єпископами, хоча останні вважаються їй рівновладними. В ряді православних церков, у тому числі українській, титулом А. нагороджують єпископів й […]
(від грецьк. arhiereus – старший священик) у правосл. загальна назва вищих церковних ієрархів (єпископів, архієпископів, митрополитів, патріарха) з числа так зв. чорного, тобто чернецького духовенства. Філоненко Микола
(від грецьк. arhi – головний, старший, diakonos – букв. служитель) – духовний сан у христ., старший з дияконів, помічник єпископа при богослужінні; у руському та українському правосл. це почесне звання дається першим дияконам кафедрального собору правлячого архієрея, в лаврах та деяких великих монастирях. Філоненко Микола
(від грецьк. – archos – начальник, mandra – вівчарня; перенос. – духовна огорожа, монастир) – вищий перед єпископом чернечий чин у правосл. церкві, почесний титул настоятелів великих чоловічих монастирів, а також ректорів дух. семінарій і глав духовних місій. Може бути присвоєним і деяким священнослужителям-ченцям за особливі заслуги перед церквою. Філоненко Микола
(від грецьк. arohe – старший і aggelos – ангел, вісник) – згідно християнського віровчення, старші за чином ангели, безтілесні істоти, духи, створені Богом, через яких він повідомляє людям свою волю. У вченні христ. церкви про 9 “чинів небесної ієрархії” А. належить третє місце після серафимів та херувимів. Докаш Віталій
(санскр. арахат – досл. “достойний”) – згідно буддистського вчення: 1) епітет Будди; 2) в традиції хінаяни людина, яка шляхом перевтілень досягла найвищого рівня духовного розвитку – нірвани; праведник, святий. А. вважались головні учні Шак’ямуні – Ананда, Маудгальяна, Шаріпутра та ін. буддисти наступних поколінь. В традиції хінаяни їх нараховується 16, а в махаяні – 18. В […]
розділ археолог. науки, що займається пошуком і вивченням матеріальних пам’яток, пов’язаних з історією Біблії. Розпочаті в срд. 19 ст. археолог. експедиції мали підтвердити достовірність біблійних оповідей, уточнити походження і датування окремих книг, сюжетів, текстів Св.Письма. Наслідки розкопок у т.зв. біблійних країнах – Палестині, Месопотамії, Єгипті, різних районах Середземномор’я виявилися неоднозначними. Деякі старо- і новозавітні сюжети […]