(від грецьк. arhi – старший, episkopos – наглядач) – старший єпископ, один з вищих титулів у християнській церкві, середній між митрополитом і єпископом. Відповідно до апостольських правил, присвоюється духовній особі, якій надано право наглядати над іншими єпископами, хоча останні вважаються їй рівновладними. В ряді православних церков, у тому числі українській, титулом А. нагороджують єпископів й […]
(від грецьк. arhiereus – старший священик) у правосл. загальна назва вищих церковних ієрархів (єпископів, архієпископів, митрополитів, патріарха) з числа так зв. чорного, тобто чернецького духовенства. Філоненко Микола
(від грецьк. arhi – головний, старший, diakonos – букв. служитель) – духовний сан у христ., старший з дияконів, помічник єпископа при богослужінні; у руському та українському правосл. це почесне звання дається першим дияконам кафедрального собору правлячого архієрея, в лаврах та деяких великих монастирях. Філоненко Микола
(від грецьк. – archos – начальник, mandra – вівчарня; перенос. – духовна огорожа, монастир) – вищий перед єпископом чернечий чин у правосл. церкві, почесний титул настоятелів великих чоловічих монастирів, а також ректорів дух. семінарій і глав духовних місій. Може бути присвоєним і деяким священнослужителям-ченцям за особливі заслуги перед церквою. Філоненко Микола
(від грецьк. arohe – старший і aggelos – ангел, вісник) – згідно християнського віровчення, старші за чином ангели, безтілесні істоти, духи, створені Богом, через яких він повідомляє людям свою волю. У вченні христ. церкви про 9 “чинів небесної ієрархії” А. належить третє місце після серафимів та херувимів. Докаш Віталій
(санскр. арахат – досл. “достойний”) – згідно буддистського вчення: 1) епітет Будди; 2) в традиції хінаяни людина, яка шляхом перевтілень досягла найвищого рівня духовного розвитку – нірвани; праведник, святий. А. вважались головні учні Шак’ямуні – Ананда, Маудгальяна, Шаріпутра та ін. буддисти наступних поколінь. В традиції хінаяни їх нараховується 16, а в махаяні – 18. В […]
розділ археолог. науки, що займається пошуком і вивченням матеріальних пам’яток, пов’язаних з історією Біблії. Розпочаті в срд. 19 ст. археолог. експедиції мали підтвердити достовірність біблійних оповідей, уточнити походження і датування окремих книг, сюжетів, текстів Св.Письма. Наслідки розкопок у т.зв. біблійних країнах – Палестині, Месопотамії, Єгипті, різних районах Середземномор’я виявилися неоднозначними. Деякі старо- і новозавітні сюжети […]