Аграрні культи

сукупність реліг.-магічних вірувань та обрядів, пов’язаних із землеробством й зорієнтованих на забезпечення і збереження врожаю шляхом звертання за допомогою до духів і богів. Зародки А.к. у формі аграрної магії були притаманні найбільш давнім землеробським народам, у яких домінувала імітативна (наслідувальна) магія. Найдавніший з комплексів А.к. – матріархатський – характеризує жіночий склад божеств, відсутність верстви жерців. В ньому плодючість землі уподібнювалася здатності жінки до дітонародження. Це призвело до виникнення жіночого уособлення землі, посіяних рослин, врожаю (напр., міфологічна “мати рису” у народів Півд.-Схід. Азії, жіноче божество маїса у індійців Півн.Америки). Звідси й культ Великої Матері, що поєднує в своєму образі риси землеробського божества й уособлення статевого кохання, шлюбу, дітонародження. З розпадом материнського родового устрою на зміну матріархат. А.к. прийшов патріархат. комплекс, більш цілісний і складний. Його характеризує розвинутий політеїстичний пантеон, в якому виділяються божества, що покровительствують землеробству, як, наприклад, давньослов’янські релігії з вірою у Велеса, Ярила, Даж-бога та ін. Для землеробських народів характерним є образ вмираючого і воскресаючого божества, культ якого мав вплив на формування образу Христа. В християн. обрядовості елементи А.к. взагалі значні, особливо серед селянства, у якого християн. церковні свята злилися з давніми землеробськими обрядами. Патріархат. комплекс А.к. в чистому вигляді не зустрічається, в ньому завжди наявні пережитки матріархат. А.к. Филипович Людмила