(санскр. – ненасильство) – в індуїзмі, буддизмі, джайнізмі реліг.-етич. принцип, який означає: не слід робити нічого, що завдає страждань або бентежить інших. Принцип А. пов”язаний з вченням про переселення душ та єдиний ланцюг переходів з однієї тілесної оболонки в іншу. Тому Веди застерігають, що не можна переривати чийогось життя: істота, яку було забито, мусить знову повертатися в ту ж саму форму життя, щоб вичерпати визначений їй строк і лише потім перейти в інше тіло. Згідно з принципом А., більшість людей внаслідок свого незнання обплутані тенетами матеріалістичних уявлень про життя і тому постійно зазнають матеріальних страждань. Й доки людина не сприяє піднесенню інших людей до рівня духовного знання, вона чинить насильство. Потрібно робити все можливе, щоб поширювати істинне знання серед людей, щоб просвітити їх і дати можливість звільнитись від матеріальних тенет. Ступников Олег.
Ахімса
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.