Антропопатизм

(від грецьк. anthropos – людина, pathos – пристрасть, потяг) – перенесення на тварин, рослини і явища навколишньої дійсності, властивостей людської психіки, “олюднення” зовнішньої природи. У традиційному релігієзнавстві часто розглядається як форма або відмітна риса релігійного світогляду. Але в А. ще відсутнє чітке уявлення про надприродне в його звичайному розумінні, його можна вважати початковим і найпростішим способом сприйняття і загальнодоступного тлумачення явищ і зв’язків зовнішнього світу первісною людиною. Більш адекватним і застосовним для характеристики релігії є термін антропоморфізм, а також близькі за значенням до А. поняття уособлення, персоніфікація, анімізм. Філоненко Микола