Аніматизм

(від лат. animatus – наділений душею) – перенесення психічних властивостей людей на природу, ставлення до неї як до живої істоти. А. виникає в первісному суспільстві як спроба орієнтації в навколишньому світі, примітивний засіб його пояснення. На відміну від анімізму А. – це віра не в існування окремих душ, а загальне уявлення про те, що всі предмети природи мають ті ж властивості, що й люди. В архаїчних суспільствах анімізм і А. існують нероздільно. Бичко Богдан, Чухим Наталія