(384-322 до н.е.) – ст. грецьк. філософ. Спочатку ортодокс платонік, потім еволюційнував у бік природничонаукового емпіризму. Визнавав об’єктивне існування світу, а відчуття, уявлення та поняття вважав похідними від реальних речей. Суть речей А. шукав в самих речах. Але матерію розумів як пасивне начало, яке підкоряється активному началу – “формі”. “Формою всіх форм” є, на його думку, бог, який відіграє роль нерухомого двигуна світу, є кінцевою причиною, вищою метою розвитку всіх речей. Суперечливі тенденції поглядів А. використовувались у філософії середньовічн. схоластів, у теологічних концепціях віталізму та фіналізму, справили плідний вплив на розвиток араб. і візант. філософії та філософії епохи Відродження. Саух Петро
Арістотель
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.