Атеїзм марксистський

створене К.Марксом і Ф.Енгельсом вчення про релігію як фантастичне відображення тих зовнішніх сил – природних і соціальних, які панують над людиною. Виходячи з цього, одним із завдань комуністичного руху вони вважали подолання хибних релігійних поглядів на світ. Оскільки ж релігія є не просто наслідком неосвіченості людини або її свідомого обману, а продуктом її рабської залежності, то це подолання в А.м. пов’язується насамперед з такими революц. змінами суспільства, які ведуть до соціального і духовного розкріпачення людства. Теоретичною базою А.м. є філософія діалектичного матеріалізму. В А.м. критичний його аспект поєднується з позитивним, зміст якого його основоположними вбачали в обгрунтуванні природного характеру закономірностей як довкілля, так і самого буття людини, в утвердженні останньої в своєму дійсному бутті як людини. Основоположні ідеї А.м. подаються в праці К.Маркса “До критики гегелівської філософії права. Вступ”. В працях В.Леніна, який вважається одним із класиків А.м., абсолютизовано роль політичного фактора в подоланні релігії. В подальшому цю абсолютизацію продовжили ідеологи комуністичних партій (і не лише в теорії, а й на практиці). Колодний Анатолій