термін, що виражає сутність природи Ісуса Христа, центральної фігури догмату про боговтілення у християнстві. В буддизмі – бог, втілений в людину (Сіздхарха); в деяких реліг.-філос. вченнях – людина, що досягла досконалості в житті. Б. як зв’язок між Богом та людиною поєднує в собі дві природи – людську та божественну, а також визначає форми цього поєднання – сотеріологічну, найбільш розвинену в католицизмі (ідея спасіння), та теозисну – в православ’ї (ідея обоження). Ідея Б. виражає ідеал та надію для кожного віруючого, вона втілює в собі особистнісне начало в Бозі. Риженко Світлана
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.