Богородичний рух

неохристиянська течія, яка виникла в Росії 1984. Започаткована архієпископом Іоаном (Береславським). В 1992 на грунті В.р. створена Церква Божої Матері, з 1994 – Російська Маріанська церква. Прихильники РМЦ вважають себе духовними нащадками Істинно-Православної (катакобної) церкви та світового Маріїнського руху, визначають свою віросповідну приналежність як “вселенську богородичну віру”. Члени церкви переконані, що єдиним шляхом розв’язання проблем є укладення кожною душею заповіт з Божою Матір’ю і присвячення їй держави. Відрізняється від традиційно християнських церков культовими особливостями. Символіка храму, одяг священнослжителів відображає вшанування саме Марії. Священики сповідються перед братами і сестрами. Велика увага приділяється “пластичній молитві”, медитації: обов’язково три раза на день твориться Розарій – вінок молитв з роздумами про важливі події земного життя Господа і Богородиці. В Україні існують невеликі громади в східних, центральних та південних регіонах, які діють під проводом двох “престолів Божої Матері” в Донецьку І Миколаєві. Свистунов Сергій