(1894-1877) – видатний український філософ, творча діяльність якого пройшла в еміграції (Чехія, Німеччина, США). Спеціальних релігієзнавчих праць у Ч. немає, але вивчення слов’ян. філософії і літератури від самих початків їх у нього йшло в поєднанні з дослідженням історії релігії, особливо духовних течій православ’я і взаємин східного та західного християнства. Ч. звертається до аналізу німецького містицизму і пієтизму, протестант. виявів у слов’ян, з’ясування ролі німецьк. протестантизму в російській церк. історії. Філософ виділяє етапи становлення і розвитку богословської і релігієзнавчої думки в Україні, вичленовує деякі їх особливості, а саме: українська релігієзнавча думка розвивалася у зв’язку з гострим відчуттям національної проблеми, ролі релігії в історії України; релігійність є характерної рисою української філософії, остання розвивалася переважно в релігійній формі; в богословській і релігієзнавчій думці України наявний помітний вплив німецьк. пієтизму і містицизму; українське бачення Бога дали Сковорода і Гоголь; “хуторянство” України позначилося і на її релігієзнавчій думці, яка також не вийшла за межі цього “хутора”, але має свої яскраві постаті і оригінальні думки. Релігієзнавчий доробок Ч. потребує спеціального дослідження. Колодний Анатолій
No Comment
You can post first response comment.