Язичництво

сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, нині вважаються застарілим і не відповідає нормативним вимогам до термінології, оскільки має негативно-емоційне забарвлення. Поняття Я. охоплює широкий спектр вірувань народу з найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, магія, чаклунство, знахарство та ін. Я. вважається релігією політеїстичною, хоча в слов’ян існувало й поняття одного бога – найголовнішого, батька всіх богів (Господа). Тому Я. можна віднести й до генотеїстичних релігій, особливо пізні його форми, які побутували навіть паралельно з християнством. Язичницька обрядовість частково збереглася в українському фольклорі, родинно-побутовій звичаєвості, традиціях. Сучасні громади язичників відновлюють давні знання та обрядовість (див. Волховник). Лозко Галина