один з Володимирових богів, відомий також і західним слов’янам. Походження образа й етимологія слова мало з’ясовані. Вважався богом Сонця, але не виключено, що ідентифікувався з “нічним світлом” – Місяцем, шанування якого було поширене серед слов’ян. В усякому разі Х. – божество небес, яке доповнює Дажбога, що дарував людям живильну силу, перемогу добра над злом. У “Слові о полку Ігоревім” названий Великим. Лобовик Борис
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
No Comment
You can post first response comment.