(н.1916) – амер. соціолог релігії. Один з видатних представників функціоналізму в релігієзнавстві. Професор Оберлін-коледжу в штаті Огайо (США). Основні концептуальні погляди на релігію, її природу, сутність, функціональність викладені в книзі “Наукове вивчення релігії” (1970). Й. розглядає релігію як систему вірувань і дій, за допомогою яких індивід, людська спільнота вирішують складні проблеми свого життя. Релігія, як стверджує Й., є засіб для “релятивації” людських страждань. Виводячи релігію з антропологічної природи людини, Й. приходить до висновку про вічність релігії,її присутність у свідомості кожного індивіда. Значний вклад зробив в аналіз функціональної ролі релігії в суспільстві, приділяючи особливу увагу інтеграційній, регулятивній функціям релігії. Й. стверджував, що функціональність релігії історично і соціально детермінована і є її сутністною характеристикою. Його праці: “Наукове вивчення релігії” (1970) та ін. Бабій Михайло.
No Comment
You can post first response comment.