універсальні форми мислення і свідомості, які відображають всезагальну визначеність релігійного феномена в цілісноості його іманентних відношень і суспільно-історичних та соціокультурних зв’язків. Предметним полем К.р. є основні й загальні схеми природи, сутності і сенсу релігії як специфічного практично-духовного способу входження людини в світ. Уже в первобутній свідомості поряд з релігійними уявленнями мають місце й протокатегоріальні форми, в розвинутих релігіях категорії відіграють роль граничних визначень, вузлових пунктів, структурних елементів і принципів побудови мислительного процесу. К.р. є каркасом його логічного ладу, сіткою цілей, що має значення методу, який приводить цей лад у рух; у цій сітці кожна з категорій виконує свої логічні функції. Оскільки релігієзнавство вивчає власні якості релігії і ті позарелігійні визначеності, що зумовлюють її виникнення й відтворення, в ньому виділяються два великі розділи категорій, які можна означити як “самі про себе” та “про умови існування”. Вони, відповідно, можуть бути репрезентовані категоріями “віра релігійна”, “святе”, “благодать Божа”, “надприродне” тощо, а також “буттійна основа релігії”, “суб’єкт-об’єктне релігійне відношення”, “релігійне виповнення” та ін. Осібний розділ релігієзнавства становлять категорії вільнодумного плану – “безрелігійність”, “атеїзм”, “скептицизм щодо релігії”, “секуляризація” тощо. У дисциплінарному відношенні серед К.р. розрізняються форми філософського, соціологічного, психологічного, історіософського, історичного, етнічного планів. Кожній з груп властиві зв’язки і відношення сурядності, підрядності, антиномізму та ін., як-от (відповідно): “релігійне відображення” – “релігійне виповнення”; “надприродне” – його “історичні типи” (чутєво-надчуттєвий, демоністичний, теїстичний); “сакралізація” – “секуляризація” тощо. Окрему групу відношень становлять категорії “релігійно-релігієзнавчого” різночитання (“святе” – “надприродне”) та категорії особливо широкого змісту – сакрального (“благодоть Божа” і т.п.) і релігієзнавчого (“релігійне уособлення” і т.п.). На даний час проблема К.р. ще не є достатньо концептуалізованим виформуванням. Лобовик Борис

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

Закон про секти. Українська Асоціація Релігієзнавців реагує на проєкт закону.
1

Лист-звернення УАР  Інформаційний простір України збурила новина про те, що Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та ...
Read More
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
0

«ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI В УКРАЇНІ»: СТРУКТУРУВАННЯ ПРОСТОРУ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ Й ЦЕРКВИ. ...
Read More
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
0

ВСТУП ГЛАВА 1. Проблема майбутнього у філософсько-релігієзнавчому дискурсі ГЛАВА 2. Релігійні концепції майбутнього як об’єкт аналізу ГЛАВА 3. ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669